Майборода Денис Анатолійович
Сержант
Загальна інформація
Народження	15 лютого 1980(1980-02-15) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР
Смерть	30 квітня 2017(2017-04-30) (37 років) Катеринівка, Луганська область, Україна
Поховання	Центральне кладовище
Alma Mater	Криворізький національний університет
Псевдо	«Красавчик»
Військова служба
Роки служби	2014—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	131 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої в районі Попасної
Командування
командир відділення глибинної розвідки
Нагороди та відзнаки

Дени́с Анато́лійович Ма́йборода (15 лютого 1980(19800215), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — 30 квітня 2017, с. Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український розвідник, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Красавчик». У мирному житті — гірник, метробудівець, інженер.

Народився 1980 року у місті Кривий Ріг. З 1986 по 1997 рік навчався в середній школі № 112 у Покровському районі м. Кривий Ріг. З дитинства мріяв бути військовим. У шкільні роки брав участь в олімпіадах, мав нагороди, грамоти, грав у футбол, займався кікбоксингом у бійцівському клубі «Барс», м. Кривий Ріг. Вступив до Криворізького педагогічного інституту на кафедру «фізмату» (фізика та інформатика), але вирішив пройти строкову службу, — сам прийшов до військкомату. Служив у місті Кременчук в 23-му окремому аеромобільному прикордонному загоні спеціального призначення.

По завершенні строкової служби у 1999 році повернувся додому та почав працювати в охороні на залізорудній шахті «Родіна» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Намагався вступити до Хмельницької академії ДПСУ, або Військової академії (м. Одеса), але не склалося — через фінансове питання. Повернувся на шахту, працював гірником очисного забою. У 2009 році склав вступні іспити до Криворізького технічного університету, отримав диплом інженера-бакалавра, у 2010 році продовжив навчання та здобув диплом спеціаліста Криворізького національного університету, до складу якого на той час увійшов технічний університет. Їздив до Києва, де працював у Метробуді.

Під час російської збройної агресії проти України 4 квітня 2014 року добровольцем пішов до військкомату, виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, згодом підписав контракт.

Сержант, старший розвідник — командир 2-го відділення глибинної розвідки 1-го взводу роти глибинної розвідки 131-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А1445, с. Гущинці, Вінницька область.

Загинув 30 квітня 2017 року під час виконання бойового завдання неподалік села Катеринівка Попаснянського району, — дістав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу з боку окупованого селища Молодіжне, ще двоє бійців зазнали поранень^[1][2].

Похований 3 травня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу^[3][4][5].

Залишилися батьки Ніна Іванівна і Анатолій Володимирович, брат Юрій та 11-річний син Дмитро.

• Орден «За мужність» III ступеня (22.01.2018, посмертно), за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку^[6].
• Нагрудний знак «Учасник АТО» (відзнака НГШ).
• Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІ ст. (відзнака НГШ).
• Нагрудні знаки «За участь у бойових діях УНСО» I та II ст.
• Медаль «За відвагу» («Відвага та честь», ВО «Країна»).
• Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно, відзнака виконкому Криворізької міської ради)^[7].

21 вересня 2017 року у Покровському районі Кривого Рогу на фасаді Криворізької ЗОШ І-ІІІ ст. № 112 (вул. Святоандріївська, 10А) урочисто відкрили меморіальну дошку полеглому на війні випускнику школи Денису Майбороді^{[8][9][10][11]}.

• Майборода Денис Анатолійович («Красавчик») [Архівовано 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• У зоні АТО загинув криворіжець Денис Майборода із позивним Красавчик [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Перший Криворізькій», 1 травня 2017.
• Я є і водночас мене немає… [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // На сайті «ATO.today», 21 травня 2017. Оригінальний текст. «Літопис UA».