Л-6 «Карбонарій»

Л-6 «Карбонарій»
Л-6 «Карбонарий»
Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець»
Під прапором  Військово-морський флот СРСР
Порт приписки Севастополь, Поті
На службі 19331944
Сучасний статус Після 11 квітня 1944 року зниклий безвісти східніше Констанці
Проєкт
Тип ПЧ підводний мінний загороджувач
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 12,5 вузлів
Швидкість (підводна) 8,22 вузлів
Гранична глибина занурення 90 м
Екіпаж 52 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 78,5 м
Ширина корпусу найб. 7,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,2 м
Водотоннажність надводна 1038,3 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни 42БМ6
2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50
Потужність 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни)
2 х 650 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 1 × 102-мм гармата Б-2
Торпедно-
мінне озброєння
6 носових 533-мм торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ
ППО 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К
Л-6 «Карбонарій». Карта розташування: Чорне море
Л-6
Л-6
Ймовірний район загибелі Л-6

Л-6 «Карбонарій» (рос. Л-6 «Карбонарий») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, останній корабель серії II типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР часів Другої світової війни. Закладений 15 березня 1930 року під заводським номером 201/33 на заводі імені Андре Марті у Миколаєві. 3 листопада 1932 року спущений на воду. 9 травня 1933 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР, однак фактично через технічні проблеми включений до складу Чорноморського флоту у травні 1935 року.

Історія служби

Л-6 «Карбонарій» входив до складу Чорноморського флоту. За станом на 22 червня 1941 року Л-6 перебував у капітальному ремонті, який був закінчений через чотири місяці, 19 жовтня. 10 січня 1942 року на переході з Новоросійська в Поті, через грубу помилку недосвідченого штурмана, Л-6 на повному ходу сів на мілину в районі мису Дооб і бухти Рибальської. Збиток від аварії склав близько 1,5 мільйона рублів.

За час німецько-радянської війни Л-6 «Карбонарій» здійснив 12 бойових походів (загалом 177 діб), і 1 транспортний рейс до обложеного Севастополя (2 доби). У квітні 1944 року в ході чергового походу до румунських берегів підводний човен зник безвісти, його доля і місце загибелі достеменно невідомі.

Див. також

Джерела

  • «Карбонарий», Л-7, Тип «Л» II серии [Архівовано 27 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  • «Л-6» («Карбонарий») [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  • L-6. на uboat.net. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2021. (англ.)
  • Тип «Л»
  • «Л-6» (до 15.09.1934 — «Карбонарий») [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Література

  • Морозов М. Э., Кулагин К. Л. Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
  • Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.