Літо́пис Красі́нського — ранньомодерний литовський літопис, вміщений до збірника з бібліотеки графів Красінських у Варшаві (№ 408). Займає аркуші 64—90 зв. цього збірника. Належить до 2-го зводу русько-литовських літописів першої (короткої) редакції. Написаний у XVI ст. руською мовою. Складався з двох частин: «Літопису Великого князівство Литовського і Жомоїтського» і «Кроиники о великих князех литовъскых». У першій частині описуються події від римського походження литовців до княжіння Тройдена, у другій — від княжіння Гедиміна до розгрому Мурома татарами в 1438 році. Сам збірник втрачений під час Другої Світової війни[1]. Його описували А. Брюкнер[2], Е. Карський[3] і С. Пташицький[1]. За даними Карського, рукопис надійшов до бібліотеки Красінських 30 листопада 1833 року від Костянтина Свідзінського. Вперше надрукований 1893 року А. Бичковим[4]. При виданні в ПСРЛ (Т. 18) обидві хроніки були надруковані окремо, причому частина друга раніше, ніж перша. У 35 тому ПСРЛ рукопис надруковано в тому оригінальному порядку. Також — рукопис Красинського, збірник Красинського.
Зміст збірника
Всього в збірнику було 179 аркушів. Збірка не мала початку і кінця.