Зустріч Тройдена з його майбутньою дружиною, княжною мазовецькою Анною
Після убивства Міндовга в Литві боролися дві партії — національно-язичницька і руська християнська. Перша хотіла зберегти литовську релігійну та національну самобутність, друга — орієнтувалась на християнське Руське королівство й спиралось на руський елемент в литовській державі. Одним із затятих представників національної литовської партії був Тройден. Він став правити Литвою після смерті Великого князя Литовського Шварна Даниловича.
Князювання
Усе його князювання пройшло у безперервній боротьбі за корінні литовські звичаї. Він завзято відбивав домагання руських князів на Велике князівство Литовське, захищаючи кордон з боку Волині поселенням у містах колоністів прусько-литовського племені. Під кінець його життя Лівонський орден підпорядкував собі Земголу. Хрестоносці остаточно придушили повстання пруссів, змусивши їх або остаточно підкоритися, або ж втікати з батьківщини; польські князі опанували ту частину ятвязької землі, яка не була ще підкорена волинянами. Наступникам Тройдена з чималими зусиллями вдалося повернути Литовському князівству колишню єдність. Це було, значною мірою зроблено ціною ослаблення литовського національного начала, яке підтримував Тройден.
↑Pacuski K., Świeżawski A. Siemowit II (1283—1345) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — стор. 69. (пол.)
.jpg)
