Малін Софія Катаріна Берггрен (швед.Malin Sofia Katarina Berggren; нар.31 жовтня1970, Гетеборг, Швеція) — шведська співачка та музикантка (скрипка, фортепіано), авторка ряду текстів та продюсерка пісень. Учасниця гурту Ace of Base з 1990 по 2007 рік разом з братом Йонасом, сестрою Єнні і спільним другом Ульфом Екбергом. В 1997 почала дистанціюватися від публічних виступів.
У 1994 році на її матір і сестру Єнні напала у їхній оселі жінка з ножем, що мала психічне захворювання. Нападницею виявилася німецька прихильниця, яка після арешту стверджувала, що метою її нападу була Лінн. Учасники гурту вказували цю подію як одну з причин відсторонення Лінн Берггман від публічності та дистанціювання від гурту, що почалося після 1997 року.
Особисте життя
Деталі особистого життя Лінн невідомі, в той час як інші учасники колективу публічні щодо своїх стосунків[4]. У 2015 році Йонас Берггрен підтвердив, що він і зараз регулярно бачить Лінн, і що вона насолоджується спокійним життям, без прагнення до слави та до повернення в музику[5].
Ace of Base
Коли Ace of Base підписали контракт з данським лейблом Mega Records у 1990 році, Лінн Берггрен призупинила розвиток своєї викладацької кар'єри.
Фронтвумен
Під час створення першого альбому Ace of Base — Happy Nation — Лінн була головною вокалісткою, саме її голос лідирував у більшості синглів, зокрема, в найвідомішому хіті — "All That She Wants". Однак у синглах «The Sign», «Waiting for Magic» і деяких інших треках альбому вона і Єнні мали рівні ролі. З моменту виходу другого альбому групи — The Bridge — вокал сестер Берггрен став більш рівним. У 1997 році повідомлялося, що Лінн планує створити сольний проєкт, випустивши пісню «Lapponia», яка так і не отримала офіційного релізу[6].
У той час, як Єнні говорила в інтерв'ю, що «хотіла б завжди бути співачкою», Лінн у 1997 році сказала: «Я хотіла б співати, але я ніколи не хотіла бути співачкою».
Дистанціювання від гурту
З 1997 року Лінн Берггрен з'являлася на концертах гурту або в погано освітленому місці, або за предметами на сцені (як-от штори)[7][8]. У кліпах вона стояла далеко від інших, і її обличчя не було видно. Протягом року Лінн не давала інтерв'ю[9]. Гурт зі значним небажанням відповідав, що сталося з головною солісткою[7][8][10].
Менеджери, продюсери, керівники компаній звукозапису пояснювали поведінку Лінн Берггрен по-різному. У 1997 році, коли вона відмовилася брати участь у церемонії World Music Awards, Клас Корнеліус з данської звукозаписної компанії пояснив її відсутність її дискомфортом від нанесення макіяжу для виступів[11]. На церемонії гурт виконав пісню «Ravine». Лінн під час неї далеко від гурту грала на синтезаторі[7][8][12].
В одному з останніх інтерв'ю у 1997 році[9][13] Лінн Берггрен повідомила, що просто хоче залишитися в тіні. У наступних восьми відеороликах про гурт Лінн була відсутня. На інших рекламних матеріалах її обличчя було сумне й розмите. Альбом Flowers, зокрема, використовує сумнозвісну фотографію, де меланхолійний образ Лінн химерно прихований за дизайном з «блакитних стрічок», що закривають обриси її обличчя. Лінн рідко брала участь у спільних інтерв'ю протягом всього 1998 року, її участь у просуванні альбому Flowers була мінімальною[14].
У 1998 році під час зйомок кліпу на пісню «Cruel Summer» у Римі Лінн не бажала потрапляти в об'єктив камери[8]. Режисер Найджел Дік пізніше розповів, що лише його наполегливість змусила Лінн з'явитися в кліпі. Єнні Берггрен у музичному відео співала за обох, виконуючи й музичні партії сестри. Через рік, ґрунтуючись на виступі гурту в Німеччині, журнал Bravo навіть заявляв, що Лінн Берггрен серйозно захворіла. На підтвердження журнал опублікував світлини Лінн[8]. Ульф Екберг одного разу заявив, що у Лінн фобія камер, інші джерела писали, що вона боїться літати і тому відсутня на деяких концертах гурту (Лінн з'являлася на концертах у містах Гетеборг і Копенгаген, в які не потрібно летіти). Члени групи говорили, що Лінн завжди була сором'язливою, скромною і була б щаслива, якби Єнні очолила групу, хоча напад фанатки з ножем на Єнні та їх матір у 1994 році також став причиною небажання Лінн з'являтися в громадських місцях[15].
Лінн Берггрен написала кілька пісень для Ace of Base, деякі навіть не були виконані перед публікою. У середині 1990-х років Лінн написала і спродюсувала кілька пісень — це «Just 'N' Image», «Whispers in Blindness» і «Strange Ways», які були включені в альбом The Bridge. Деякі шанувальники пов'язують дивну поведінку Лінн з текстом пісні «Strange Ways».
Востаннє вона виступала перед публікою у 2002 році на німецькому телебаченні. Лінн стояла позаду групи і грала на синтезаторі[16][17]. Один із прихильників зробив світлину Лінн, на якій вона знаходиться за сценою і посміхається.
Навесні 2005 року Єнні Берггрен повідомила в інтерв'ю, що Лінн, як і раніше, уникає громадськості і не дає інтерв'ю жодним ЗМІ. У жовтні та листопаді 2005 року гурт утрьох виступав у Бельгії. Лінн на виступі бути присутньою не змогла[18][19].
У 2007 році гурт офіційно оголосив про її вихід з колективу.
Вихід з гурту
Згідно з інтерв'ю Ульфа Екберга 20 червня 2006 року, Лінн Берггрен повернулася до університету, але вона все ж візьме участь у записі нового альбому[20].
30 листопада 2007 року в іншому інтерв'ю Ульф Екберг заявив, що Лінн Берггрен остаточно покинула гурт і не братиме участь у запису нового альбому. Гурт вже виступав деякий час без Лінн як тріо[21]. Фотографії Лінн Берггрен були видалені з усіх рекламних матеріалів гурту на офіційному вебсайті. А фронтвумен Єнні Берггрен підтвердила відхід сестри з гурту данській пресі: «Вона не була частиною Ace of Base протягом декількох років»[22].
Внесок у Ace of Base
Вокал
Голос Лінн Берггрен можна почути у всіх піснях, за винятком:
«Fashion Party» (виконують Єнні, Ульф і Йонас)
«My Mind» (Єнні і Ульф)
«Dimension of Depth» (інструментальна)
«Ravine» (Єнні)
«Experience Pearls» (Єнні)
«Wave Wet Sand» (Єнні)
«Mercy Mercy» (Єнні)
«I Pray» (Єнні і Ульф)
«Donnie» (US Version) (Єнні)
«Do not Go Away» (Єнні)
«Unspeakable» (Єнні)
«Remember the Words» (Єнні)
«World Down Under» (Єнні)
«Show Me Love» (Єнні)
«Beautiful Morning» (Єнні)
«Wonderful Life» (Єнні)
«The Juvenile» (Єнні)
«What's The Name of The Game» (Єнні)
Автор текстів
Лінн Берггрен написала такі пісні гурту:
«Hear Me Calling» (разом з Йонасом, Єнні і Ульфом)
«Strange Ways»
«Whispers In Blindness»
«Just N Image»
«Lapponia»
«Love in December» (з Йонасом, Єнні і Ульфом)
«Beautiful Morning» (з Йонасом і Єнні)
«Change With the Light» (з Йонасом, Єнні і Ульфом)
«What's the Name of the Game» (з Йонасом, Єнні, Гаррі Соммердалем і Йонасом Он Дер Бургом)
