Народилася 15 червня 1902 р. на хуторі Гельмязів Золотоніського району на Черкащині. Навчалася у Золотоніській та інших гімназіях України. Після національно-визвольних змагань 1917–1922 рр. опиняється в еміграції, зокрема, в Чехословаччині. Середню освіту здобула в Подєбрадах — закінчила матуральні курси 1923 р. Цього ж року вступає в празький Карлів університет.
Її перу належать поетичні збірки «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937) та біографічна проза про Шевченка «Шлях велетня» (1955).
У Лівицьку-Холодну був закоханий Євген Маланюк, який присвятив їй декілька поезій.
Особливості поезії
У антології сучасної української поезії «Координати» (упорядкування Б. Бойчука, Б. Рубчака, 1969) підкреслено, що особиста лірика Лівицької-Холодної позначається сильними тематичними впливами французького символізму, з домішками пізнішого декадансу.
Крім того, помітні відсвіти поезії Анни Ахматової. Названа Євгеном Маланюком українською Ахматовою, Н. Лівицька-Холодна, звичайно ж, не є українським відповідником російської поетеси, а в поясненні М. Слабошпицького – суголосним мотивом, у якому раптово «накладаються» одна на одну життєві ситуації і реакції на них ліричних героїнь, в якій жіноча вразливість поєднується із силою протистояння, зі здатністю все перемогти і все зрозуміти і серцем, і розумом [1].
Пристрасть у її інтимній ліриці таємнича, приваблива аж до самозгуби. Кохання майже завжди заборонене, приховане; дуже часто жорстоке й буремне. Лірична героїня зваблює сильних чоловіків гіпнотичною силою «фам фаталь». Разом з тим, поетеса часом говорить про спокій, серйозність і тривалість у коханні. У техніці Лівицької-Холодної панує вишукана гармонія, стрункість і легкість.
У поезії Н. Лівицької-Холодної, як це властиво українській поетичній свідомості, переважають зорові, візуально-континуальні образи. Любов і поезія – саме цими словами можна якнайточніше позначити життя і творчість Н. Лівицької-Холодної. Ії поезія завжди народжувалася із щирості й любові, а любов завжди була поезією[2].
Наталія Лівицька-Холодна — поетеса камерного амплуа в найкращому розумінні цього слова. Музика її поезії заслуговує на увагу.
Видання
Разом з мамою Марією Лівицькою
Наталя Андріївна Лівицька-Холодна автор збірок «Вогонь і попіл» (1934), «Сім літер» (1937), «Поезії, старі і нові» (1985), біографічної повісті «Шлях велетня» (1955); оповідань для молоді «Синя квітка», «Я бачив Симона Петлюру», «Розповідь про Крути» (1956). Перекладала твори Ш. Бодлера, П. Валері, Піранделло.
Лівицька-Холодна Н. Поезії старі і нові. — Нью-Йорк: Видання Союзу українок Америки, 1986. — 238 с.
Лівицька-Холодна Н. Вогонь і попіл. — Варшава: Варяг, 1934. — 67 с.
Лівицька-Холодна Н. Сім літер. — Варшава: Варяг, 1937. — 66 с.
Лівицька-Холодна Н. Шлях велетня: Ілюстрована біографічна розповідь про Тараса Шевченка. — Нью-Йорк: Вид-во М. Борецького, 1955. — 144 с.
Празька поетична школа. Антологія / Упоряд. текстів та передм. О. Г. Астаф'єва, А. О. Дністрового. — Харків: Веста, Ранок, 2004. — 256 с.
Коровицький І. Поезія Наталі Лівицької-Холодної // Слово: Збірник 10. Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи.- Едмонтон, 1983. С. 337—341.
Коровицький І. Червоне і чорне: Творчість Наталі Лівицької-Холодної // Сучасність. 1980. Ч.5 (233). С. 35-45.
Куценко Л. Наталя Лівицька-Холодна. Нарис життя і творчості.- К.: Спадщина, 2004. 104 с.
Легка О. Проблема самотності у творчості Н. Лівицької-Холодної. Львів, 1999. 42 с.
Легка О. Сад любові моєї (проблема філософії кохання в поезії Н. Лівицької-Холодної). Львів: Львівський державний університет, 1998. 48 с.
Легка О. Червоне і чорне: Новаторство поетики еротичного Н. Лівицької-Холодної. Львів, 1999. 42 с.
Лівицька-Холодна Наталя // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника / Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. Погребенник. К., 2007. Част. 2. С. 15-16.
Міщенко Л. Один мотив — любов до України: До 100-річчя від дня народження Н. Лівицької-Холодної // Дзвін. 2002. № 8.С. 146—150.
Пахаренко В. «Долетить на Дніпро луна…» (Поезія Н. Лівицької-Холодної) // Слово і час. −1992. № 6. С. 20-25.
Погребенник Ф. Лівицька-Холодна Наталя // Українська літературна енциклопедія: у 5 т. К.:Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 3. С. 185.
Рубчак Б. Серце надвоє роздерте // Лівицька-Холодна Н. Поезії старі і нові. Нью-Йорк: видання Союзу українок Америки,1986. С. 5-26.
Слабошпицький М. Остання з великого покоління Наталя Лівицька-Холодна // 25 поетів української діаспори. К.: Ярославів Вал, 2006. С. 221—239.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. Просалової. Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. 516 с.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
