PROFILPELAJAR.COM

Ляшук Максим Володимирович
Ляшук Максим Володимирович;
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	18 травня 1989; Луцьк
Смерть	29 серпня 2014 (25 років); Новокатеринівка
Псевдо	«Яр»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування	«Світязь»
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ляшук.

Макси́м Володи́мирович Ляшу́к (18 травня 1989(19890518) — 29 серпня 2014) — лейтенант Міністерства внутрішніх справ України, командир взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь», учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1989 року в місті Луцьк; сім'я Ляшуків згодом переїжджає в село Острожець Млинівського району. Закінчив навчання в Острожецькій середній школі; по тому — Луцький інститут розвитку людини «Україна» за спеціальністю «фізична реабілітація». Відслужив строкову службу в ЗСУ, по демобілізації — міліціонер спеціальної роти судової міліції «Грифон». Працював помічником оперуповноваженого відділу швидкого реагування «Сокіл». Після того — командир взводу № 2, рота «Світязь». 2011 року після автомобільної аварії вимушено залишив службу за станом здоров'я. Працював вчителем фізкультури у рідній школі. Захоплювався краєзнавством, ходив з школярами у походи. Згодом його запросили на роботу керівником гуртків Млинівського районного центру туристично-краєзнавчої творчості.

Активний учасник Революції Гідності. Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. В автобус «Світязя» влучив снаряд, загинуло 6 бійців, серед них Мирослав Столярчук. 2 вересня 2014-го тіла 88 полеглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Упізнаний за тестами ДНК.

27 грудня 2014 року похований в селі Острожець.^[1]

Без Максима лишились батьки, дружина та син 2012 р.н.

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно)
почесний громадянин Млинівського району (посмертно).
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 11
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Іловайський Хрест (посмертно)