Волохомъ бо нашедшим̑ на Словены на Дунаискыє и сѣдшимъ в нихъ и насилѧющимъ имъ Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне[2]
Козаки та українські міщани XVI—XVII століть вживали це слово як зневажливе позначення шляхтиРечі Посполитої.
Як оповідає легенда, Ляхом був один з братів засновників трьох слов'янських держав (див. Рус, Лях і Чех).
«Колись жили три брати: Лях, Чех і Рус. Одного дня вони вирушили в дорогу щоб віднайти землі своїх майбутніх держав. Одне місце сподобалося Ляху. Він і поселився на тому місці, на якому пізніше з'явиться містоКраків. Чех же поїхав далі на південь, і заснував Прагу, а Рус — на схід, де пізніше з'явився Київ»".
Середньовічний чеський хроніст вже ототожнює ляхів лише з поляками та пояснює це слово певними рисами характеру: «Lechi autem dicti fuerunt Polonii eo, quod magis deceptionibus et calliditate in bellis utebantur, quam ciribus (Поляки називаються ляхами через те що воюють підступом та обманом, а не силою)»[3]
Згідно Гільфердінга це була не самоназва а етнонім на означення поляк від їх східних сусідів[4]. За Фасмером, слово ляхи походить від давньоруськоголяси (ліси, пущі) (знахідн. відм. ляхы), що часто трапляєтся у Повісті временних літ. Йому відповідають польськеlach, давньопольське *lęch «поляк», представлене у литовськомуlénkas «поляк»; *lęch є зменшувальною формою на -ch, на зразок brach, swach, Stach (від Stanisɫaw). Повна форма етноніма була *lęděninъ від lędo (ляда́) «мешканці пущи», що підтверджує давньоруська форма лядьскыи «польський»: лядьская земля «Польща», українським дієсловом лядува́ти «дотримуватися польського мислення». Від історичного етноніма ляхи виникли назви Польщі у деяких мовах: перською — Ляхестан, турецькою — Лехістан, вірменською — Лехастан, угорською — Lengyelország, литовською — Lenkija.
В польській історіографії з 20-х років XX століття набула поширення гіпотеза про походження етноніму «ляхи» від згаданого візантійським імператором Костянтином Багрянородним племені лендзян.
Популярна в польському Інтернеті карта з розташуванням ляхаів-лендзян на території Галичини
Вжиток слова
Внаслідок складних польсько-українських відносин протягом довгого періоду історії назва набула негативного забарвлення і зараз її не вживають в офіційній українській лексиці. Проте, в деяких народів слово ляхи не має емоційного забарвлення і є назвою для поляків, чи Польщі.
Parczewski M. Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach. — Kraków, 1991. (пол.)
Witczak K. T. Z problematyki Słowiańszczyzny plemiennej. — Cz. 2: Lędzanie i Wierzbianie (Βερβίανοι) — dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu // Slavia Occidentalis. — T. 48/49, 1991/1992. — S. 249—260. (пол.)
Witczak K. T. O dwóch plemionach prapolskich, zasiedlających Ziemię Przemyską i Chełmską — Lędzanach i Wierzbianach // Acta Archaeologica Carpatica. — 2003. — R. 38. — S. 157—172. (пол.)
