В'ятичі

Східнослов'янські племена наприкінці І тис. Н. Е.

В'я́тичі (д.-рус. вѧтичи[1]) — союз східнослов'янських племен, які мешкали у верхній та середній течії Оки та в низині річки Москви у VIII—XIII ст. Сусідами в'ятичів на заході були кривичі та радимичі, на південному заході — сіверяни. На півночі в'ятичі поступово асимілювали фіно-угорські племена[2], насамперед мері[3] та балтомовних народів, зокрема голяді, на північному сході межували з муромою та мещерою, на сході — з мордвою.

Одне з головних племен, що стало основою формування російського народу[4].

Вважається що саме в'ятичі складали основу державного утворення Вантіт (Вабніт), яке входило в склад Хозарського Каганату в 8-10 століттях і про яке є свідченя у арабських і перських джерелах.

Деякі дослідники, серед яких, наприклад, Павло Штепа, вважають в'ятичів нащадками андрофагів, яких описав Геродот у своїй «Історії»[5].

Походження назви

Згідно з Повістю временних літ назва племені в'ятичів походить від імені родоначальника племені Вятка, який разом з братом, Радимом прийшли з своїми родами «з ляхів» та дали назву племенам в'ятичів та радимичів відповідно[6][7]:

Полѧномъ же жиоущемъ ѡсобѣ . ӕкоже рекохомъ . суще ѡ рода Словѣньска . и нарекошасѧ Полѧне . а Древѧнѧ же ѿ Словѣнъ же . и нарекошасѧ Древлѧне . Радимичи бо и Вѧтичи ѿ Лѧховъ . бѧста бо . в҃ . брата в Лѧсѣх . Радимъ . а другому Вѧтко и пришедъша . сѣдоста Радимъ на Съжю . [и] Б прозв[а]шасѧ З Радимичи . а Вѧтъко сѣде съ родомъ своимъ по Ѡцѣ . ѿ негоже прозвашасѧ Вѧтичи . иже бѧху в мирѣ Полѧне . и Деревлѧне . [и] Б Сѣверъ и Радимичь . и Вѧтичи . и Хрвате[8].

Одна з наукових гіпотез виводить етнонім від прасл. *vęt- («вологий»), що сходить до *ven-t[9].

Найімовірнішою уявляється версія, що реконструює давню назву племені як прасл. *vętitji і пов'язує її з прасл. *vęt- («великий»). Вона зіставна з такими етнонімами, як ятвяги, венеди, вандали, що сходять до того ж кореня[10][11].

Відомості про в'ятичів

Опис в'ятичів

В'ятичі згадуються з кривичами в Повісті врем'яних літ[12][13]:

…В'ятичі та інші погани, це кривичі, котрі створюють звичаї не дотримання Закону Божого, але діють самі не законно вважаючи самих себе законом.
Оригінальний текст (давньоруська)
...Вѧтичи О и нн҃ѣ . си же ѡбычаи творѧху и Кривічи . и прочии погании . не вѣдуще закона Бж҃иа . но творѧху сами себѣ законъ

.

Стосунки з Київським князівством

До середини X століття в'ятичі залежали від Хозарського каганату. В середині X століття київський князь Святослав Ігорович приєднав землі в'ятичів до Київської Русі. Та вже у 981 році в'ятичі повстали, Володимир Великий переміг їх і наклав на них «дань від рала». Наступного року він знову ходив на в'ятичів і переміг їх удруге.

Проте до кінця XI століття племена в'ятичів зберігали певну політичну незалежність; згадуються походи проти в'ятичів князів цього часу. З XII століття територія в'ятичів опинилася у складі Чернігівського, Ростово-суздальського і Рязанського князівств.

Про соціальний устрій в'ятичів майже нічого невідомо, але згідно співставлення в'ятичів з державним утворенням Вантіт (Вабніт), то з арабських джерел відомо що державним утворенням Вантіт керували царі та кілька локальних правителів на місцевому рівні. До кінця XIII століття в'ятичі зберігали багато язичницьких обрядів і традицій, зокрема кремували померлих, зводячи над місцем поховання невеликі курганні насипи. Після вкорінення серед в'ятичів християнства обряд кремації поступово пішов з ужитку.

Київський монах Кукша проповідував християнство серед в'ятичів, які на той час були язичниками, і після жорстоких катувань був ними убитий та обезголовлений у 1113 році.

Останні згадки

В'ятичі довше за інших слов'ян зберігали своє племінне ім'я. Востаннє в'ятичі згадуються літописом під своїм племінним ім'ям у 1197 році.

Походження

Згідно з «Повістю временних літ», в'ятичі і радимичі були «від роду ляхів», тобто західних слов'ян.

За археологічними спостереженнями, розселення в'ятичів відбувалося з території Дніпро-Окського лівобережжя[9], або навіть з верхів'їв Дністра (де мешкали дуліби)[14].

Такі особливості культури, як домобудівництво, обрядовість, керамічний матеріал і прикраси, зокрема речі, інкрустовані кольоровими емалями, дозволяють віднести її носіїв до балтомовного населення (голядь) або вказують на балтський субстрат[15]. Археолог Т. М. Нікольська[16], що присвятила більшу частину свого життя археологічним дослідженням території басейну верхньої Оки, у своїй монографії «Культура племён бассейна Верхней Оки в I тысячелетии нашей эры» також зробила висновок про те, що верхньоокська культура близька до культури древніх балтів, а не угро-фінського населення[17].

Деякі дослідники, серед яких наприклад Павло Штепа вважають в'ятичів нащадками андрофагів, яких описав Геродот в своїй історії [18].

Частково ця думка а підтверджується археологією, а саме етнічною наступністю населення археологічних культур, дослідники пов'язують андрофагів з Дніпродвінською археологічною культурою що датована 800 (600) роками до нашої ери  — 300 роками після нашої ери [19]. Згодом під впливом гунського нашестя вона трансформувалася в Банцерівську археологічну культуру, яка в свою чергу під впливом слов'янської колонізації еволюціонувала в мощинську культуру, на основі якої міграційна хвиля слов'ян 7 століття і утворила в'ятичів.

Археологія

Скроневі кільця в'ятичів (Національний музей історії України)

З VIII століття починається заселення верхів'їв Оки слов'янським населенням, Мощинська культура змінюється археологічною культурою, яка зіставляється вченими з Роменською і Борщевською. Про це кажуть культурні елементи в домобудівництві та кераміці, характерні для слов'ян[15]. Вважається, що при цьому балти не покинули колишніх місць розселення, а перейняли деякі звичаї у прийшлих слов'ян. Так, під впливом представників мощинської культури в слов'ян з'являється традиція ховати померлих в курганах, раніше для них не характерна, як і звичай спорудження кільцевих огорож[15]. Характерні особливості слов'янської культури верхнього Пооччя VIII—X століть — це кераміка, близька за характеристиками до роменської, і ліпний посуд (горщики, миски та сковороди), велика частина якого не має орнаментів, менша має орнаментацію, аналогічну роменській[9].

У верхів'ях Оки, до впадіння в неї Угри, процес асиміляції перебігав найінтенсивніше і завершився до XI—XII століття.

Просування в'ятичів на північний схід уздовж долин Оки, а потім Москви відбувається з IX—X століття. Про це говорять відкриття кількох селищ з ліпною керамікою в Серпуховському, Каширському і Одинцовському районах Московської області[9]. Потрібно відзначити, що при цьому слов'янська колонізація не відбувається в басейнах Нари і Протви. Зазначений період характеризується високою щільністю слов'янських курганів з типовими для в'ятичів семилопатевими скроневими кільцями. Найбільше число таких поховань виявлено в басейні Москви[15].

Антропологічні відомості

Антропологічно в'ятичі з московського регіону були близькі до сіверян: мали довгий череп, вузьке, ортогнатне, добре профільоване в горизонтальній площині обличчя і досить широкий середньовиступаючий ніс з високим переніссям. В. В. Бунак (1932) відзначив елементи подібності в'ятичів і сіверян з сардинцями як представниками середземноморського типу, і відносив їх до понтійського антропологічного підтипу. Т. А. Трофімова (1942) виділяла у в'ятичів європеоїдний доліхокефальний і субуральський типи, який має аналогії в фінно-угорському населенні Поволжя і Приуралля. Г. Ф. Дебец вважав, що правильніше казати тільки про невелику субуральську домішку[20].

Фіно — угорська гіпотеза

Згідно академічних джерел, зокрема, від Інституту етнології та антропології РАН, фіно-угорські групи (меря, мурома, мещера, чудь, весь) передали свої риси в'ятичам, а також словенам новгородським та кривичам, які згодом стали основою росіян[4]. На думку російського антрополога, академіка РАН Тетяни Алексєєвої, в'ятичі є ослов'яненими фінами:

В'ятичі і східні кривичі за антропологічними особливостями є ослов'янені східні фіни Східно-Європейської рівнини[21]
Стосовно фінно-угорського субстрату у східних слов'ян, то в середньовіччі він проявляється у в'ятичів і північно-східних кривичів — племен, які брали участь у складанні російського народу[22].
В антропологічному відношенні можуть розглядатися як ослов'янене вузьколице східнофінське населення Волго-Окського межиріччя[23].
Коли я вперше побачила краніологічні серії, тобто колекції черепів в'ятичів, мені відразу кинулося в очі, що вони по суті не відрізняються від фіно-угорського населення, скажімо, із давньомордовських могильників. За антропологічними ознаками - це одне й те ж населення", - зазначає науковець[23].


Провідний російський антрополог Ірина Золотарьова:

«В'ятичі і східні кривичі, являли собою не стільки слов'ян, скільки асимільоване слов'янами фінське населення», «В'ятичі і північно-східні кривичі в антропологічному відношенні можуть розглядатися як ослов'янене вузьколице східнофінське населення Волго-Окського межиріччя»[24].

Деякі дослідники наводять реконструкції зовнішнього вигляду в'ятичів за рештками. П. І. Якобія вважав притаманними в'ятичам такі характерні фіно-угорські антропологічні риси як: вузькі обличчя і гострі підборіддя.[25]. Такі антропологічні риси із слов'ян притаманні й сіверянам[26].

Зате сусіди Радимичів — В'ятичі, на верхів'ях річки Оки, належали вже до Великоросів, так само як і ті Слов'яни, що осіли в поріччі Оки та на верхів'ях Дону, на ґрунтах Муроми, Мордви та Мещери (фінських племен) — пізніша Муромо-Рязанська земля[27].

Див. також

Примітки

  1. ↑ ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 28 жовтня 2014.
  2. ↑ Галушко К. Ю. Росіяни в Україні [Архівовано 3 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 334—337. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  3. ↑ Ольга Кишенкова. ОГЭ. Обществознание. Универсальный справочник. — Москва: Эксмо 2016. — С. 236. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  4. ↑ а б Алексеева Т. И. К происхождению антропологического облика русских [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Русские / отв. ред. В. А. Александров; РАН, Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука, 1997. — С. 73—74. — 828 с: ил. — (Серия «Народы и культуры»). — ISBN 5-02-010320-9.(рос.)
  5. ↑ [https://read-online.in.ua/read/pavlo_shtepa________ukrajinets__i__moskvin________/8 Павло Штепа УКРАЇНЕЦЬ І МОСКВИН Дві протилежності]
  6. ↑ Н. М. Карамзин. История государства Российского. Книга 1. Примечания к 1 тому. — Изд. И. Эйнерлинга, — СПб., 1842. — С. 24. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  7. ↑ Лекомцев В. А. О славянских этнонимах Повести Временных лет (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  8. ↑ ПСРЛ. — Т. 1. Лаврентьевская летопись. — Л., 1926. — Стлб. 1-29. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 14 березня 2018.
  9. ↑ а б в г Седов В.В. Волынцевская культура. Славяне на юго-востоке Русской равнины // Славяне в раннем средневековье. — М. : Научно-производительное благотворительное общество "Фонд археологии", 1995. — 416 с. — ISBN 5-87059-021-3. Архівовано з джерела 11 червня 2003 Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2003. Процитовано 3 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  10. ↑ Хабургаев Г. А. Этнонимия «Повести временных лет» в связи с задачами реконструкции восточнославянского глоттогенеза. М.: Изд-во МГУ, 1979. С. 197.
  11. ↑ Николаев С. Л. Семь ответов на варяжский вопрос. С. 119—120. [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Погань // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  13. ↑ ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ
  14. ↑ ГОРЕТОВ СТАН. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 3 липня 2020.
  15. ↑ а б в г Седов В.В. Голядь // Iš baltų kultūros (Вильнюс: Diemedis, 2000), 75-84 (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 июля 2008. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  16. ↑ Никольская, Татьяна Николаевна. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
  17. ↑ Краснощёкова С. Д., Красницкий Л. Н. Краеведческие записки. Археология Орловской области. Орёл. Вешние Воды. 2006 (рос.)
  18. ↑ [https://read-online.in.ua/read/pavlo_shtepa________ukrajinets__i__moskvin________/8 Павло Штепа УКРАЇНЕЦЬ І МОСКВИН Дві протилежності]
  19. ↑ Геродотова Скифия "Историко-географический анализанализ"Рыбаков Борис Александрович
  20. ↑ Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. М., 1973. (рос.)
  21. ↑ Алексеева Т. И.Славяне и германцы в свете антропологических данных. — 1974. — С. 62.
  22. ↑ Алексеева Т. И. Этногенез восточных славян по данным антропологии, 1973. — C. 272—273. [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.]
  23. ↑ а б Покаяння перед угро-фінами
  24. ↑ Золотарева И. М. [Архівовано 29 вересня 2021 у Wayback Machine.] Этногенез финно-угорских народов по данным антропологии. — М.: Изд. «Наука», 1974. — С. 73.
  25. ↑ Павел Иванович Якобия. Вятичи Орловской губернии. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  26. ↑ Алексеева Т. Этногенез восточных славян по данамным антропологии. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 30 січня 2016.
  27. ↑ М. Аркас — Історія України-Русі.1908 (том 1). Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 21 листопада 2013.

Джерела

Посилання

Read other articles:

Chiung Yao

Chiung YaoLahirChen Che20 April 1938 (umur 85)Chengdu, Sichuan, TiongkokPekerjaannovelis, penulis skenario, penulis lirik, dan produserBahasaTionghoaKebangsaanRepublik Tiongkok (Taiwan)Pendidikansekolah menengah atasPeriode1962–kiniTemapercintaanKarya terkenalApi dan Hujan (novel 1964)Putri Huan Zhu (serial TV 1998–1999)Pasangansuami ke-1 ​ ​(m. 1959; c. 1964)​Ping Hsin-tao ​(m. 1979)​AnakChen Chung-wei...

 

Maria di Borgogna

Disambiguazione – Se stai cercando altri significati, vedi Maria di Borgogna (disambigua). Maria di BorgognaRitratto di Maria di Borgogna di Niklas Reiser, 1500 circa, Kunsthistorisches MuseumDuchessa di BorgognaStemma In carica5 gennaio 1477 –27 marzo 1482 PredecessoreCarlo il Temerario SuccessoreFilippo il Bello Altri titoliDuchessa di BrabanteDuchessa di Limburgo e LothierDuchessa di LussemburgoDuchessa di GheldriaMargravia di NamurContessa Palatina di BorgognaContessa d'Ar...

 

Explorer 18

NASA satellite of the Explorer program Not to be confused with Explorer 43, also known as IMP-I, or Explorer 33, also known as AIMP 1 (IMP-D). Explorer 18Explorer-18 (IMP-A) satelliteNamesIMP-AIMP-1Interplanetary Monitoring Platform-1S-74Mission typeSpace physicsOperatorNASACOSPAR ID1963-046A SATCAT no.00693 Spacecraft propertiesSpacecraftIMPManufacturerGoddard Space Flight CenterLaunch mass138 kg (304 lb)Power4 deployable solar arrays and batteries Start of missionLaunch date27 Nov...

1967 en France

Chronologies Loi Neuwirth - Archives nationales.Données clés 1964 1965 1966  1967  1968 1969 1970Décennies :1930 1940 1950  1960  1970 1980 1990Siècles :XVIIIe XIXe  XXe  XXIe XXIIeMillénaires :-Ier Ier  IIe  IIIe Chronologies géographiques Afrique Afrique du Sud, Algérie, Angola, Bénin, Botswana, Burkina Faso, Burundi, Cameroun, Cap-Vert, République centrafricaine, Comores, République du Congo, République démocratique du Con...

 

Julia Hauke

Comtesse Julia von HaukePutri BattenbergJulia Hauke (Vladimir Hau)Kelahiran(1825-11-24)24 November 1825Warsawa, Ketsaran PolandiaKematian19 September 1895(1895-09-19) (umur 69)Kastil Heiligenberg, Jugenheim, HessenNama lengkapJulie Therese Salomea HaukeAyahComte Johann Maurice HaukeIbuSophie LafontainePasanganPangeran Aleksander dari Hessen dan RheinAnakMarie, Putri Erbach-SchönbergLouis Mountbatten, Markis Pertama Milford HavenAleksander, Pangeran BulgariaPangeran HenryPangeran Franz J...

 

Standard Liège

Halaman ini berisi artikel tentang klub sepak bola pria di Belgia. Untuk klub sepak bola wanita, lihat Standard Liège (wanita). Standard LiègeNama lengkapRoyal Standard de LiègeJulukanLes Rouches (The Reds)Berdiri1900StadionStade Maurice DufrasneLiège(Kapasitas: 29.200)Ketua Roland DuchâteletManajer José RigaLigaJupiler League2018/19Jupiler League, 3rd Kostum kandang Kostum tandang Kostum ketiga Royal Standard de Liège, biasa disebut sebagai Standard Liège (Prancis: [stɑ̃daʁ ljɛʒ...

Nissan Frontier (Amerika Serikat)

Nissan Frontier Nissan Navara D22 (atas) Nissan Navara (bawah)InformasiProdusenNissanJuga disebutNissan Frontier (Amerika Utara)Nissan NP300 (Meksiko, Eropa, Indonesia)Masa produksi1997–sekarangBodi & rangkaBentuk kerangka2-pintu truk4-pintu trukMobil terkaitNissan XterraNissan Pathfinder (1997-2012)KronologiPendahuluNissan D21 series Nissan Frontier adalah truk pikap dan kabin ganda yang diproduksi oleh Nissan yang dipasarkan di kawasan benua Amerika dan Filipina. Truk ini mu...

 

Crosnoornis

Extinct genus of birds This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: Crosnoornis – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2021) CrosnoornisTemporal range: Early Oligocene Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Aves Order: Passeriformes Cla...

 

Shisō, Hyōgo

City in Kansai, JapanShisō 宍粟市CityShiso City Hall FlagEmblemShow ShisōShow Hyōgo PrefectureShow JapanCoordinates: 35°0′N 134°33′E / 35.000°N 134.550°E / 35.000; 134.550CountryJapanRegionKansaiPrefectureHyōgoGovernment • MayorShouzou FukumotoArea • Total658.54 km2 (254.26 sq mi)Population (May 1, 2022) • Total35,639 • Density54/km2 (140/sq mi)Time zoneUTC+09:00 (JST)City hall addr...

Marwan bin Muhammad

Artikel ini perlu dikembangkan agar dapat memenuhi kriteria sebagai entri Wikipedia.Bantulah untuk mengembangkan artikel ini. Jika tidak dikembangkan, artikel ini akan dihapus. artikel ini perlu dirapikan agar memenuhi standar Wikipedia. Tidak ada alasan yang diberikan. Silakan kembangkan artikel ini semampu Anda. Merapikan artikel dapat dilakukan dengan wikifikasi atau membagi artikel ke paragraf-paragraf. Jika sudah dirapikan, silakan hapus templat ini. (Pelajari cara dan kapan saatnya untu...

 

Fakour-90

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Oktober 2022. Rudal Fakour-90 (kuning). Fakour-90 adalah rudal udara-ke-udara Iran berdasarkan rudal AIM-54 Phoenix Amerika Serikat.[1][2] Rudal ini hanya dapat digunakan untuk pesawat tempur F-14 Tomcat Iran.[3][4] Rudal itu dikemban...

 

Ketul

Ketul Ketul, Bidens pilosa var. minorDarmaga, Bogor Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Plantae (tanpa takson): Tracheophyta (tanpa takson): Angiospermae (tanpa takson): Eudikotil (tanpa takson): Asterid Ordo: Asterales Famili: Asteraceae Genus: Bidens Spesies: B. pilosa Nama binomial Bidens pilosaL.[1] Sinonim Bidens sundaica Bl., 1826 B. leucorrhiza (Lour.) DC., 1836 Ketul atau ajeran (Bidens pilosa) adalah sejenis tumbuhan anggota suku Asteraceae. Terna ini umumnya ditemukan liar se...

Attacco a Camp Holloway

Questa voce sull'argomento battaglie è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Attacco a Camp Hollwayparte Guerra del VietnamL'entrata della base fotografata nel 1965Data6 febbraio 1965 LuogoCamp Holloway vicino Pleiku, Vietnam del Sud EsitoVittoria tattica Vietcong,Gli USA lanciano l'Operazione Flaming Dart per rappresaglia Schieramenti Stati Uniti Vietnam del Sud Vietcong Perdite9 mor...

 

List of British royal consorts

Spouse of a reigning British monarch For the royal consorts of the predecessor realms of England, Scotland, and Ireland, see List of English royal consorts, List of Scottish royal consorts, and List of Irish royal consorts. Prince Philip, Duke of Edinburgh, the husband of Queen Elizabeth II, was the longest-serving royal consort.Queen Camilla is the current consort as the wife of King Charles III. A royal consort is the spouse of a reigning monarch. Consorts of British monarchs have no const...

 

كيررا (فوكيس)

كيررا (فوكيس)   تقسيم إداري البلد اليونان  [1] خصائص جغرافية إحداثيات 38°25′45″N 22°26′30″E / 38.4291°N 22.4417°E / 38.4291; 22.4417   المساحة 6.05 كيلومتر مربع[2]  الارتفاع 5 متر  السكان التعداد السكاني 1392 (resident population of Greece) (2021)1266 (resident population of Greece) (2001)1168 (resident population of...

王羽

  此条目页的主題是臺灣演員。关于其他同名人物，請見「王羽 (消歧義)」。 王羽攝於1960年代男演员本名王正權罗马拼音Wang Yu英文名Jimmy Wang国籍 中華民國民族漢族籍贯江蘇無錫出生(1942-03-28)1942年3月28日 中華民國上海市逝世2022年4月5日(2022歲—04—05)（80歲） 臺灣臺北市北投區振興醫院死因中風职业演員、導演、編劇语言國語、上海話、粵語、英語教育程度�...

 

Anthony Wood (antiquary)

English antiquarian Anthony WoodPortrait of Wood by Michael BurghersBorn(1632-12-17)17 December 1632Oxford, EnglandDied28 November 1695(1695-11-28) (aged 62)Oxford, EnglandResting placeMerton College, OxfordNationalityEnglishOther namesAnthony à WoodEducationNew College School, Oxford; Lord Williams's School, Thame; Merton College, OxfordOccupationAntiquaryEmployerUniversity of OxfordAwardsMA (Oxford, 1655) Anthony Wood (17 December 1632 – 28 November 1695), who styled himself An...

 

Wonder Woman Flight of Courage

Roller coaster at Six Flags Magic Mountain Wonder Woman Flight of CourageSix Flags Magic MountainLocationSix Flags Magic MountainPark sectionDC UniverseCoordinates34°25′32″N 118°36′00″W / 34.42544966°N 118.5998709°W / 34.42544966; -118.5998709StatusOperatingOpening dateJuly 16, 2022 (2022-07-16)ReplacedGreen Lantern: First Flight Tidal WaveGeneral statisticsTypeSteel – Single-railManufacturerRocky Mountain ConstructionModelRaptor Track...

Yaşar Doğu

Turkish freestyle wrestler Yaşar DoğuPersonal informationBirth nameYaşar DoğuFull nameYaşar DoğuBorn(1913-01-01)1 January 1913Samsun, Ottoman EmpireDied8 January 1961(1961-01-08) (aged 48)Ankara, TurkeySportSportWrestlingEvent(s)Freestyle, Greco-RomanCoached byFaik Dura Medal record Representing  Turkey Freestyle wrestling Olympic Games 1948 London Welterweight World Championships 1951 Helsinki Light heavyweight European Championships 1946 Stockholm Welterweight 1949...

 

Somalia at the 2020 Summer Olympics

Sporting event delegationSomalia at the2020 Summer OlympicsIOC codeSOMNOCSomali Olympic CommitteeWebsitewww.nocsom.orgin TokyoJuly 23, 2021 (2021-07-23) – August 8, 2021 (2021-08-08)Competitors2 in 2 sportsFlag bearers (opening)Ramla AliAli Idow HassanFlag bearer (closing)N/AMedals Gold 0 Silver 0 Bronze 0 Total 0 Summer Olympics appearances (overview)19721976–198019841988199219962000200420082012201620202024 Somali athletes at the 2020 Summer ...