Луцій Юлій Цезар III Lucius Iulius Caesar
​​ Консул Римської республіки
90 до н. е. — 90 до н. е.
Народження:	близько 135 до н. е. Стародавній Рим
Смерть:	87 до н. е.(-087) невідомо
Країна:	Стародавній Рим
Релігія:	давньоримська релігія
Рід:	Юлії Цезарі
Батько:	Луцій Юлій Цезар
Мати:	Popilliad[1][2][2]
Шлюб:	Fulvia[d][1][2][2]
Діти:	Юлія Антонія[1][2][2] і Луцій Юлій Цезар[1][2][2]

Луцій Юлій Цезар (лат. Lucius Iulius Caesar, близько 135 до н. е. — 87 до н. е., відомий також під номером III) був сином Луція Юлія Цезаря (II), старшим братом Гая Юлія Цезаря Страбона Вопіска. Брав участь у зміщенні з посади трибуна Луція Аппулея Сатурніна і домігся преторства в 94 р. до н. е., минаючи посади квестора і едила. Пізніше був призначений намісником Македонії.

Під час свого консульства в 90 р. до н. е., яке припало на активну фазу дій в Союзницькій війні, розгромив самнітів. Розробив ряд законів, відомих як «Lex Iulia», зокрема, закон, який забезпечує тим, що не брали участь в Союзницької війні італікам політичні права нарівні з римськими громадянами.

Був убитий разом з братом прихильниками Гая Марія в 87 році, а його голова була виставлена ​​на ораторській трибуні на форумі^[3].

Дружина — Фульвія (бл. 130 — після 100 до н. е.), донька Марка Фульвія Флакка, консула 125 року до н. е.

Діти:

• Луцій Юлій Цезар, консул 64 року до н. е.
• Юлія

• Луцій Юлій Цезар III. (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
• Livius.org: Lucius Julius Caesar [Архівовано 17 квітня 2011 у Wayback Machine.]