Народився 28 травня (9 червня) 1881 р. в родині повстанця 1863 р., котрий боровся за Річ Посполиту Обох Народів. Навчався у Лібавскій і Мінській гімназіях, Московському археологічному інституті, Петербурзькому університеті.
Іван Луцкевич став прихильником незалежної Білорусі. Він один із перших, котрий зрозумів потребу незалежності Білорусі і разом із своїм братом Антоном став ініціатором проголошення Білоруської Народної Республіки (БНР). Важко хворів на сухоти (туберкульоз). Приятелі в 1919 році завезли його до галицького курорту Закопане.
Іван Луцкевич помер 20 серпня1919 р. у Закопаному (Польща). Був похований 23 серпня того ж року на т. зв. Новому Цвинтарі по вул. Новоторзькій. Його могилу викреслили з цвинтарного реєстру біля 1963 р. (хоча залишилися записи в архіві місцевої римсько-католицькій парафії св. Родини).
У 1991 році останки Івана Луцкевича перевезли до Литви й поховали на вільнюськім цвинтарі Росса.
Джерела
Уладзімір Арлоў, Генадзь Сагановіч. Дзесяць вякоў беларускай гісторыі. — Мінск, 1997.
Сакрат Яновіч, Вітальд Ёсіп Кавалёў. Наша пошта // «Ніва» (Беласток). — № 5 (1655). — 31 студзеня 1988. — С. 7.
Хільмановіч У. Беларускае золата — Беласток:СЕОРВ,2014. — с. 166-167