Рельєф регіону представлений пласкими рівнинами, середня висота яких становить 1000 м над рівнем моря. Територією екорегіону протікає Замбезі та деякі її притоки, зокрема Кабомпо[en] та Лунгвебунгу[en]. Основу регіону складають глибокі калахарійські піски, які заболочуються під час сезону дощів і є надзвичайно сухими протягом решти року. Глеєві ґрунти[en] регіону бідні на поживні речовини та мають дуже низький вміст глини.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена). Середня максимальна температура становить 27 °C, а середня мінімальна температура коливається від 12 до 15 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 800 до 1000 мм. З серпня по жовтень триває спекотний сухий сезон, з листопада по квітень — спекотний вологий сезон, а з травня по липень — прохолодний сухий сезон.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений розрідженими низькотравними луками, на яких переважає звичайна лудетія[en] (Loudetia simplex) та вишневий моноцимбій[sv] (Monocymbium ceresiiforme). Серед інших трав, поширених в регіоні, слід відзначити різні види бородачника[en] (Andropogon spp.), гусятника (Eragrostis spp.), арістіди[en] (Aristida spp.), кривохвостника[en] (Elionurus spp.), мелініса[en] (Melinis spp.) та триколоса[en] (Tristachya spp.). Там, де ґрунт містить більше гумусу, зустрічаються різноманітні осоки (Cyperaceae).
Дерева в регіоні практично відсутні, натомість тут зустрічаються різноманітні здерев'янілі геоксильні[en]чагарники та напівчагарники, які характеризуються видозміненими стеблами, розташованими під землею. Вони утворюють "підземні ліси", тоді як надземна частина цих рослин зазвичай становить менше 0,6 м заввишки. Цвітіння цих чагарників відбувається перед завершенням сухого сезону, поки трави ще перебувають у стані спокою. Такою є їхня еволюційна адаптація до пожеж, які щорічно відбуваються на початку сезону дощів.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 140 видів ссавців. Навколишні ліси та заплави забезпечують важливі середовища існування для багатьох тварин, а на трав'янистих рівнинах регіону пасуться великі стада копитних ссавців. Зокрема, на рівнині Ліуве мешкає близько 30 000 блакитних гну (Connochaetes taurinus), Це найбільше стадо в Замбії починає міграцію на північний схід до Анголи в червні. Міграція триває п'ять місяців, а за цей час тварини долають понад 200 км. У жовті гну повертаються на рівнину Ліуве. Приблизно 3000 лехве (Kobus leche) під час сухого сезону також мігрують з рівнин Ліуве, рухаючись на схід, до заплави Замбезі.
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям і включає дрібних горобцеподібних птахів, що живляться насінням, хижих птахів та багатьох водоплавних птахів. Вона є частково пов'язаною з фауною навколишніх водно-болотних угідь та лісів. Багато видів, зокрема мігруючих, розмножуються у траві, коли вода починає спадати, починаючи з червня. Серед рідкісних птахів, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити білошийого журавля (Grus carunculata) та ботсванійську чепуру (Egretta vinaceigula).
Герпетофауна екорегіону включає 34 види плазунів та 14 видів земноводних. В заплавах регіону зустрічаються нільські крокодили (Crocodylus niloticus) та нільські варани (Varanus niloticus).
