Damaliscus lunatus — велика африканська антилопа з роду Damaliscus і підродини Alcelaphinae родини Bovidae, яка має ряд визнаних географічних підвидів[2]. Загальні назви включають топі[1][3][4] сасабі[5] тіанг і цессебе[4].
Опис
Довжина дорослої особини становить від 150 до 230 см[4]. Це досить великі тварини, в середньому самці важать 137 кг, а самиці — 120 кг[6]. Їхні роги коливаються від 37 см у самок до 40 см у самців. Для самців розмір рогу відіграє важливу роль у захисті території та привабленні партнера, хоча розмір рогу не корелює позитивно з територіальними факторами вибору партнера[6]. Їхнє тіло каштаново-коричневе[7] або червонувато-коричневе[8]. Вони мають маскоподібне темне забарвлення на обличчі, а пучки хвоста чорні; верхня частина передніх кінцівок і стегна мають сіруваті, темно-пурпурні або синювато-чорні плями[8][7]. Їхні задні кінцівки від коричнево-жовтого до жовтого, а живіт білий[7]. У дикій природі топі зазвичай живуть максимум 15 років, але в цілому їх середня тривалість життя значно менша[7].
Розповсюдження
Топі має тривале, але часткове поширення в Південній, Східній і Західній Африці, він віддає перевагу певним лукам у посушливих і саванних біомах. Людське полювання та модифікація середовища проживання ще більше ізолювали субпопуляції[8]. Топі, як правило, або численні, або відсутні на території[9]. Розсіяні популяції не існують довго і або збільшуються, або вимирають, залежно від доступу до зеленої рослинності[9]. Стада мігрують між пасовищами. Велика міграція відбувається в Серенгеті, де вони приєднуються до антилоп гну, зебр і газелей[10].
Примітки
↑ абIUCN SSC Antelope Specialist Group (7 січня 2016). Topi (Damaliscus lunatus). IUCN Red List. IUCN. Процитовано 23.04.2021.
↑East, Rod; IUCN/SSC Antelope Specialist Group (1998). African Antelope Database(PDF). Occasional Paper of the IUCN Species Survival Commission. 21: 200—207. Процитовано 23.04.2021.
↑ абвгHaltenorth, T (1980). The Collins Field Guide to the Mammals of African Including Madagascar. New York, NY: The Stephen Greene Press, Inc. с. 81—82.
↑ абKingdon, J. (1979). East African Mammals: An Atlas of Evolution in Africa, Volume 3, Part. D: Bovids. University Chicago Press, Chicago, pp. 485–501