Лотаринзький хрест (фр. Croix de Lorraine , іноді «Анжуйський хрест», фр. Croix de Anjou, Юнікод U +2628 (☨)) — геральдична фігура, що являє собою хрест з двома поперечинами. Це патріарший хрест, що історично набув особливого значення на території Франції. Назва походить від Лотарингії — області на кордоні Франції і Німеччини. В основі цього символу лежить існуюча реліквія «Істинного хреста». Під час Другої світової війни Вільна Франція і Вільні французькі сили взяли його як свою емблему. Після війни він став символом голлізму.
В геральдичній практиці з'явився за часів Людовика I, герцога Анжуйського (1339–1384). При цьому хрест виступає як символ реліквії — «Животворного Хреста», що потрапила до Франції набагато раніше. Ці мощі були в Константинополі на початку 13-го століття, а потім передані від Мануїла Комніна до латинського патріарха Константинополя Гервазія (померлого в 1219 р.), від якого вона потрапила до Хоми, єпископа Ієрапетри (на острові Крит), він у 1241 р. продав реліквії лицареві-хрестоносцю Жану д'Аллю, який у 1244 році, повернувшись із хрестового походу, пожертвував її абатству Ла-Буассєр, де реліквія залишалася до початку Столітньої війни, коли герцоги Анжуйські перевезли її до замку Анже. Водночас династія Анжу посідає трон Угорського Королівтва, де патріарший хрест є державним гербом. Тож ця реліквія Анжуйської династії починає використовуватись, як один з її династичних символів — зокрема, на прапорах, монетах і т. д. Людовик I мав цей символ вишитим на своєму прапорі. Рене Анжуйський зробив шестикінечний хрест особистою гербовою печаткою[1], а його онук, Рене II Лотаринзький, використовував шестикінечний хрест в битві при Нансі (1477) проти герцога Бургундії Карла Сміливого як розпізнавальний знак, на противагу Бургундському Андріївському хресту[2]. Ця гучна перемога створює репутацію хреста, як символу Лотарингії. Відтоді назва «Хрест Лотарингії» витісняє назву «Хрест Анжу» та «Патріарший хрест»[3].
Починаючи з 1790 року сам хрест зберігається в монастирі Дочок Серця Марії в Боже[4].
Після перемоги 1477 року Лотаринзький хрест став символом Лотарингії.
У 19 столітті Хрест включили до числа іконографічних атрибутів Жанни д'Арк, яка походила з Лотарингії. Після франко-пруської війни, коли Ельзас і північна Лотарингія були анексовані Німеччиною, Лотаринзький хрест для французів став символом національного реваншу, символом пам’яті та опору і амбіцій повернути втрачені провінції. Це історичне значення надало йому ваги, як символу французького патріотизму. У 1912 році парламент Рейхсланду Ельзас-Лотарингія, якому Німецька Імперія надала обмежену автономію, створив прапор відмінний від офіційних символів базуючи ідентичність на поєднанні ельзаських кольорів і Хреста Лотарингії. Ініціатива викликала незадоволення імператора і прапор не визнали.
Лотаринзький хрест знову з’явився на прапорі в червні 1940 року, коли під час війни його почали використовувати як символ Вільних французьких сил під керівництвом Шарля де Голля у відповідь на нацистську свастику[5].
Після звільнення країни, з відновленням традиційних республіканських символів, Лотаринзький хрест став партійним символом голлістів (так, наприклад, його використовує у своїй символіці Об'єднання на підтримку республіки).
У ВМС Франції прапор із зображенням Лотаринзького хреста використовується як почесний гюйс — його несуть кораблі, названі на честь кораблів Вільної Франції
Див. Патріарший хрест
Хрест з двома поперечинами використовується в державній символіці Угорщини, Литви і Словаччини; у 1991–1995 роках використовувався в державному гербі Білорусі. У 1940–1944 роках використовувався як державний символ Вільної Франції. У католицизмі — обов'язковий елемент кардинальского герба.
Крім того, з 1902 року (за пропозицією Ж. Сельсіро (Gilbert Sersiron)) Лотаринзький хрест є символом боротьби проти туберкульозу.
У вузькому геральдичному сенсі, обидві поперечки Лотаринзького хреста рівновеликі і рівновіддалені від геометричного центру хреста. У такій формі хрест зображено на сучасному гербі і державних нагородах Литви (шестикінечний хрест — головний елемент герба Ягеллонів з 1386 р.).
У французькій геральдиці поширений Лотаринзький хрест, верхня поперечина якого коротша нижньої (але істотно більше половинної довжини нижньої перекладини). Обидві перекладини і раніше рівновіддалені від геометричного центру хреста або незначно зміщені догори.
Lokasi Pengunjung: 18.218.90.94