Леге́дзине — село в Україні, у Тальнівській міській громаді, Звенигородського району Черкаської області..
Історія
Між селами Легедзине та Тальянки існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 га[1].
31 грудня 1919 року через Легедзине під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].
10 листопада 1920 підпільний штаб українських повстанців на чолі з Ф.Крижанівським організував на околиці Легедзиного оборону проти кінних частин Червоної армії, які рухалися з Умані до Звенигородки для боротьби із залишками частин армії УНР, очолюваної генералом Юрієм Тютюнником. До повстанців приєдналися жителі сусідніх сіл. Червоним вдалося зламати опір українців і почати жорстоку розправу. Під час повстання і наступних страт загинуло понад сто селян, 10 легедзинських господарств було спалено як застереження непокірним. На честь загиблих повстанців у селі 2010 року встановили пам'ятник.
У 1941 році Окрема Коломийська прикордонна комендатура, відступаючи з боями на схід, на початку серпня під Легедзиним дала бій німецьким дивізіям «Лейбштандарт Адольф Гітлер» та «Мертва голова», знищивши багато солдатів та 17 танків. Але сили виявилися нерівними, закінчилися боєприпаси і тоді прикордонники випустили на ворога 150 службових вівчарок, завдяки чому вони майже на два дні зупинили наступ ворога на цій ділянці фронту. Біля траси Золотоноша-Умань в 2003 році відкрито єдиний в Україні пам'ятник службовим собакам[3]на скіфському кургані.[4]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, організованого більшовицьким керівництвом СРСР у 1932—1933 та 1946–1947 роках.
2002 року Постановою Кабінету Міністрів України було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура». До його складу ввійшло 11 поселень трипільської культури, розташованих на території Уманського, Тальнівського, Звенигородського районів Черкаської області. Зокрема сюди входять такі поселення-гіганти як «Тальянки», «Веселий Кут», «Майданець», «Доброводи». Територія заповідника — 20 кв. км.
Дирекція заповідника розташована в с. Легедзине. Біля неї відтворено трипільське житло в натуральну величину.
Директор заповідника — історик і самодіяльний кінорежисер Владислав Чабанюк.
Після того, як 2008 року уряд припинив фінансувати заповідник, В.Чабанюк почав самотужки шукати способи завершення інтер'єрних робіт у реконструйованих трипільських оселях і порятунку їх від руйнації. Для цього він щоліта організовує т. зв. «трипільські толоки». На його заклик відгукнулися люди з усієї України. Спочатку учасників толоки було кілька десятків людей, але в наступні роки на толоки в Легедзине приїздили сотні. Постійні учасники толоки: казкар Сашко Лірник, кінорежисери Михайло Іллєнко та Наомі Умань[5][6][7][8].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Аматорське кіно
В околицях Легедзина Владислав Чабанюк і Сашко Лірник провадили зйомки художнього кінофільму «Чорний козак».
Відомі люди
- Владислав Чабанюк — історик, самодіяльний кінорежисер, директор Історико-культурного заповідника «Трипільська культура»
- Наомі Умань — режисер артхаусного кіно (США), протягом багатьох років мешкає в Легедзині.
Поховані в селі:
Пам'ятки
Галерея
-
-
Пам'ятник загиблим прикордонникам
-
Ставок
-
Реконструкція трипільського поселення
-
Місце проведення "трипільської толоки"
-
Розкопки трипільського поселення поблизу села Легедзине
-
Реконструкція трипільського житла в музеї
Примітки
Література
- Л.Панченко. Паланка (історико-краєзнавчий нарис). — Умань. 2003 ISBN 966-7659-30-5
- Шмаглій М. М., Дудкін В. П. Зіньковський К. В. Про комплексне вивчення трипільських поселень. // Археологія № 10. — Київ, 1973
- А. І. Кузьмінський, Г. В. Суховершко, В. Я. Чудновський. Наш рідний край. Хрестоматія з історії Черкащини. — Київ. 1993
Посилання