Кі

32°17′52″ пн. ш. 78°00′43″ сх. д. / 32.297777777778° пн. ш. 78.011944444444° сх. д. / 32.297777777778; 78.011944444444

Кі у Вікісховищі

Монастир Кі (тиб. དཀྱིལ་དགོན ་, вайлі: dkyil dgon^[1]) — тибетсько-буддистський монастир (гомпа) школи гелугпа. Розташований у високогірному регіоні Спіті^[en][2], округ Лахул і Спіті, штату Гімачал-Прадеш в Індії^[3].

Монастир був заснований буддистським учителем Дромтонпа (1005—1064) в середині XI століття^[4]. У XVII столітті монастир був захоплений монголами і став гелугпа^[4]. В 1830 році він був пограбований під час воєн між Ладакхом та Куллу^[5]. У 1841 році монастир був серйозно пошкоджений армією догра під командуванням Гулам-хана і Рахім-хана, а пізніше того ж року на нього напали сикхи. У другій половині 1840-х років монастир сильно постраждав від пожежі^[4]. За даними 1855 року в ньому проживали 100 ченців. У 1975 році він сильно постраждав від землетрусу^[4]. У його відновленні значну допомогу надало Археологічне управління Індії та Державний департамент громадських робіт. 2000 року, з 1 по 15 серпня, було проведено Святкування тисячоліття монастиря^[3]. У рамках заходу Чотирнадцятим Далай-ламою було урочисто відкрито новий молитовний зал. У даний час в монастирі також розміщується «Меморіальне товариство для людей похилого віку та інвалідів Качен Дуг'яла», яке надає житло людям похилого віку та інвалідам. Станом на 2012 рік у монастирі проживали близько 300 лам^[4].

У зв'язку з тим, що за тисячу років свого існування Кі часто зазнавав усіляких нападів, будівля має вигляд оборонного форту, а не монастиря^[4].

Кі — найстаріший і найбільший монастир регіону^[4]. Присвячений 24-й реінкарнації лоцави (перекладача та наставника) Рінчен Санпо^[3]. Розташований на вершині пагорба на висоті 4166 метрів над рівнем моря поблизу річки Спіті^[4]. Найближче велике місто — Маналі, до якого 210 км дорогою, щодня ходять автобуси^[4].

Стіни монастиря вкриті картинами, фресками та тхангками^[4], які є прикладом монастирської архітектури XIV століття, яка розвинулася внаслідок китайського впливу.

У монастирі зберігається колекція древніх фресок і книжок, зокрема зображень Будди.

Будівля монастиря має три поверхи^[6], перший, головним чином, підземний. Він використовується як склад^[3]. Особливо виділяється одна кімната, звана Данджур, багато розписана фресками. На другому поверсі знаходиться красиво оформлена зала та келії більшості ченців. У монастирі низькі кімнати та вузькі коридори. Тьмяно освітлені проходи, складні сходи та маленькі двері ведуть до молитовних кімнат, які самі по собі не мають єдиного дизайну^[4].

• 
  Загальний вигляд
• 
  Вид поблизу
• 
  Узимку
• 
  У сутінках
• 
  Кухня монастиря
• 
  Туристи
• 
  Вхід до монастиря
• 
  Селище при монастирі
• 
  Обрядове місце
• 
  «Меморіальне товариство для людей похилого віку та інвалідів Качен Дуг'яла»
• 
  3 серпня 2000 року в монастирі Чотирнадцятим Далай-ламою було урочисто відкрито новий молитовний зал

• Подібні гомпи в цьому регіоні:
  • Табо^[en]
  • Дханкар^[en]

• Omacanda Hāṇḍā. Buddhist Monasteries in Himachal Pradesh. — Delhi : Indus Publishing Company, 1987. — 216 p. — ISBN 9788185182032.
• A. H. Francke. Antiquities Of Indian Tibet. — Delhi : Low Price Pubication, 1914. — ISBN 81-7536-167-0.
• Handa, O. C. (1987). Buddhist Monasteries in Himachal Pradesh. Indus Publishing Company, New Delhi. ISBN 81-85182-03-5.
• Handa, O. C. (2005). Buddhist Monasteries of Himachal. New Delhi, India: Indus Publishing Company. ISBN 81-7387-170-1.
• Harcourt, A. F. P. (1871). On the Himalayan Valleys:— Kooloo, Lahoul, and Spiti". Proceedings of the Royal Geographical Society of London, Vol. 15, No. 5, 336—343.
• Kapadia, Harish. (1999). Spiti: Adventures in the Trans-Himalaya. 2nd Edition. Indus Publishing Company, New Delhi. ISBN 81-7387-093-4.
• Janet Rizvi. (1996). Ladakh: Crossroads of High Asia. Second Edition. Oxford University Press, Delhi. ISBN 0-19-564546-4.
• Cunningham, Alexander. (1854). LADĀK: Physical, Statistical, and Historical with Notices of the Surrounding Countries. London. Reprint: Sagar Publications (1977).
• Francke, A. H. (1977). A History of Ladakh. (Originally published as, A History of Western Tibet, (1907). 1977 Edition with critical introduction and annotations by S. S. Gergan & F. M. Hassnain. Sterling Publishers, New Delhi.
• Francke, A. H. (1914). Antiquities of Indian Tibet. Two Volumes. Calcutta. 1972 reprint: S. Chand, New Delhi.
• Sarina Singh, et al. India. (2007). 12th Edition. Lonely Planet. ISBN 978-1-74104-308-2.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кі (монастир)

• Emanuele Confortin. I Stayed at Key Monastery for 3 Days (and Savoured Tsampa). raachotrekkers.com (англ.).