PROFILPELAJAR.COM

Мова кіче́ (K’iche', ісп. Quiché) — мова народу кіче, який належить до маянської мовної сім'ї. Розповсюджена в центрі Гватемальського нагір'я.

На кіче говорить майже мільйон людей (приблизно 7 % населення Гватемали), що ставить її на друге місце в країні після іспанської. Більшість індіанців кіче, за винятком мешкаючих в ізольованій сільській місцевості, хоча б на робочому рівні володіють іспанською мовою.

Найвідомішим твором на класичному кіче є Пополь-Вух — посткласичний епос мая, посвячений міфології і генеалогії правителів одної з маяських держав, існуючих на території сучасної Гватемали. Серед інших творів — єдина збережена п'єса кіче «Рабіналь-ачі».

Одною з найбільш відомих носительок кіче є лауреатка Нобелівської премії миру (1992), правозахисниця Рігоберта Менчу.

Мова не має офіційного статусу, рівень грамотності носіїв мови невисокий. Однак, останнім часом спостерігається ріст навчання кіче в школах, мова використовується в радіомовленні.

Діалекти

Для мови кіче характерне істотне діалектне дроблення — основні діалекти іноді розглядаються як окремі мови. Більшість носіїв говорить на центральному діалекті, він же найчастіше використовується в масмедіа й освіті.

Інші діалекти включають: центральний (Сан-Антоніо-Йотенанго, Санта-Крус-дель-Кіче, Санта-Марія-Кікімула, Чичікастенанго), східний (Кубулько, Рабіналь, Закуальпа, Сан-Мігель-Чиках, Хоябах), західний (Альдеа-Аргета, Науала, Кантель, Кецальтенанго, Момостенанго, Сан-Хосе-Чикілаха, Санта-Клара-ла-Лагуна, Санта-Люсія-Утатлан, Солола, Зуніль, Тотонікапан), північний (Кунен) і південний (Самаяк).

Науальський діалект досить сильно відрізняється від решти. В ньому збереглось давнє прамаянське розрізнення між довгими (aa, ee, ii, oo, uu) і короткими (a, e, i, o, u) голосними. (Через цю консервативну особливість деякі гватемальські та іноземні лінгвісти наполягали на написанні назви мови як «K’ichee'», а не K’iche' або Quiché.)

На відміну від більшості діалектів, науальський діалект зберіг фонему /h/ і /N/, обидві з яких зустрічаються тільки в кінці слів, практично виключно після короткого голосного. Було встановлено, що /h/ відповідає прамаянському */h/. Походження зустрічається в деяких словах фонеми /N/, залишається не до кінця з'ясованим.

Фонологія

Голосні

	Передні	Середні	Задні
Високі	i МФА: [i]		u МФА: [u]
Середньо-високі	e МФА: [ɛ]		o МФА: [o]
Середні		ä МФА: [ə]
Нижні		a МФА: [a]

Приголосні

	Губно-губні		Ясенні		Середньопіднебінні		Задньоязикові		Язичкові		Гортанні
	Звичайні	Імплозиви	Звичайні	Абруптиви	Звичайні	Абруптиви	Звичайні	Абруптиви	Звичайні	Абруптиви	Звичайні
Носові	m МФА: [m]		n МФА: [n]				nh МФА: [ŋ]
Проривні	p МФА: [p]	b' МФА: [ɓ]	t МФА: [t]	t' МФА: [t']			k МФА: [k]	k' МФА: [k']	q МФА: [q]	q' МФА: [q']	' МФА: [ʔ]
Африкати			tz МФА: [ʦ]	tz' МФА: [ʦ’]	ch МФА: [ʧ]	ch' МФА: [ʧ’]
Фрикативні			s МФА: [s]		x МФА: [ʃ]				j МФА: [χ]		h МФА: [h]
Апроксимант			l МФА: [l]		y МФА: [j]		w МФА: [w]

Синтаксис і морфологія

На відміну від більшості маянських мов, в яких речення починаються з присудка, у кіче використовується порядок слів SVO (підмет — присудок — прямий додаток). Порядок слів у реченні може змінюватися, і багато сучасних носіїв мови використовують схему VSO.

Письменність

Історично, для транскрипції кіче застосовувалися різні варіанти письменності. Класична письменність домініканця Франциско Хіменеса, який записав епос Пополь-Вух, ґрунтувалась на іспанскій орфографії. Вона була замінена новою стандартизованою орфографією, розробленою ALMG (Academia de las Lenguas Mayas de Guatemala — Академія маянських мов Гватемали). Етноісторик і маяніст Денис Тедлок використовує свою власну, відмінну від інших варіантів письменності, систему транскрипції.

Перший рядок Пополь-Вуха в різних варіантах написання:

Класична письменність Хіменеса	Are v xe oher tzíh varal Quíche ubí.
Стандартизована письменність ALMG	Are’ uxe’ ojer tzij waral K’iche’ ub’i’.
(Іспанський переклад Хіменеса)	Este es el principio de las antiguas historias aquí en el Quiché.
(Англійський переклад Тедлока)	«This is the beginning of the ancient word, here in the place called Quiché.»

Література

Munro S. Edmonson, Quiche-English Dictionary. Middle American Research Institute, Tulane University, publ. no. 30 (1965).
James L. Mondloch, Basic Quiche Grammar. Institute for Mesoamerican Studies, University at Albany, The State University of New York, publ. no. 2 (1978).
Abraham García-Hernández, Santiago Yac Sam, and David Henne Pontius, Diccionario Quiché-Español. Instituto Linguistico de Verano, Guatemala (1980).
Dennis Tedlock, Popol Vuh: The Definitive Edition of the Mayan Book of the Dawn of Life and the Glories of Gods and Kings. Touchstone Books (1996). ISBN 0-684-81845-0.
Sam Colop, Popol Wuj — Versión Poética K‘iche‘. PEMBI/GTZ/Cholsamaj, Guatemala (1999). (In the Quiché Maya language).
María Beatriz Par Sapón and Telma Angelina Can Pixabaj, Ujunamaxiik ri K’ichee' Ch’ab’al, Variación Dialectal en K’ichee' . Proyecto de Investigación Lingüística de Oxlajuuj Keej Maya' Ajtz’iib' (OKMA)/Editorial Cholsamaj, Guatemala City (2000). ISBN 99922-53-07-X
Пополь-Вух. Родословная владык Тотоникапана / Перевод с языка киче. Издание подготовил Р. В. Кинжалов. Репринт издания 1959 г. — М.: Ладомир — Наука, 1993. — 252 с.