Кінський хвіст

Cauda equina
Cauda equina та filum terminale, вигляд ззаду.
Зображення структури кінського хвоста у людини, вигляд спереду.
Деталі
АртеріяIliolumbar artery
Ідентифікатори
Латинаcauda equina
MeSHD002420
TA98A14.2.00.036
TA26163
FMA52590
Анатомічна термінологія

Кінський хвіст[1] (лат. cauda equina) — це пучок спинномозкових нервів і їхніх корінців, що складається з пар поперекових нервів з другої по п'яту, пар крижових нервів з першої по п'яту та куприкового нерва, усі вони відходять від поперекового розширення та мозкового конуса спинного мозку. Кінський хвіст займає поперекову цистерну, субарахноїдальний простір нижче мозкового конуса. Нерви, що утворюють кінський хвост, іннервують органи тазу та нижні кінцівки, включаючи рухову іннервацію стегон, колін, щиколоток, стоп, внутрішнього та зовнішнього анального сфінктера. Крім того, кінський хвіст відповідає за чутливу іннервацію промежини і, частково, за парасимпатичну іннервацію сечового міхура[2].

Структура

У дорослому віці кінський хвіст утворений корінцями спинномозкових нервів попереково-крижового відділу[3].

Розвиток

У людини спинний мозок припиняє рости в дитинстві. При народженні кінець спинного мозку знаходиться приблизно на рівні третього поперекового хребця, або L3. Оскільки кістки хребетного стовпа продовжують рости, приблизно до 12-місячного віку кінець канатика займає своє постійне положення. Як правило, це на рівні L1 або L2 (ближче до голови),[3] коливаючись через нормальні анатомічні варіації від дванадцятого грудного хребця (T12) до L3. Окремі корінці спинномозкового нерва виникають із канатика, коли вони наближаються до голови, але в міру диференціального росту верхній кінець нерва залишається прикріпленим до спинного мозку, тоді як нижній кінець нерва виходить із хребта на належному рівні. Ці нервові волокна утворюють подібну на пучок структуру, яка простягається каудально, в межах хребта, від кінця спинного мозку, поступово зменшуючись у кількості далі, коли окремі пари залишають хребетний стовп[3].

Клінічне значення

Введення голки

Кінський хвіст знаходиться в поперековій цистерні, проміжку між павутинною оболоною та м'якою оболоною спинного мозку, що називається субарахноїдальним простором. Спинномозкова рідина також існує в цьому просторі. Оскільки спинний мозок закінчується на рівні L1/L2, поперекову пункцію (або в просторіччі «спинномозкову пункцію») виконують із поперекової цистерни між двома хребцями на рівні L3/L4 або L4/L5, де немає ризику випадкової травми для спинного мозку, в разі коли зразок ліквору необхідний для клінічних цілей.

Синдром кінського хвоста

Докладніше: Синдром кінського хвоста

Синдром кінського хвоста — рідкісне захворювання, що вражає пучок нервових корінців (кінського хвоста) у нижньому (поперековому) кінці спинного мозку і вимагає невідкладного хірургічного втручання[4]. Синдром кінського хвоста виникає, коли нервові корінці в поперековому відділі хребта стискаються, порушуючи функції відчуття та руху людини[5]. Нервові корінці, які контролюють роботу сечового міхура і кишківника, особливо вразливі до пошкодження. Це може призвести до постійного паралічу, порушення контролю сечового міхура та/або кишківника, втрати сексуальних відчуттів та інших проблем, якщо цей синдром не лікувати. Навіть при негайному лікуванні деякі пацієнти можуть не відновитись повністю[4].

Синдром кінського хвоста найчастіше виникає внаслідок масивної грижі диска в поперековому відділі[6]. Грижа диска виникає, коли один з м'яких гнучких дисків, який виконує функцію еластичного амортизатора між кістками хребта, зміщується зі свого нормального положення. Грижа виникає після того, як диск починає руйнуватися від старіння і може бути викликана стресом або механічною проблемою в хребті. В результаті більш м'яка центральна частина диска виштовхується назовні і тисне на нервові корінці в поперековому відділі хребта. Іншими причинами можуть бути травми та пухлини хребта, інфекції або запалення хребта, стеноз поперекового відділу хребта, травми нижньої частини спини, аномалії народження, спінальні артеріовенозні мальформації (АВМ), спинальні крововиливи (субарахноїдальні, субдуральні, епідуральні), звуження хребетного каналу, післяопераційні ускладнення операції на поперековому відділі хребта або спінальна анестезія[5]. Синдром кінського хвоста часто можна сплутати з такими станами, як стеноз хребта, грижі міжхребцевих дисків і здавлення нервових корінців[7].

Радикулопатія

Кінський хвіст вразливий до стиснення, що спричиняє радикулопатію[3].

Етимологія

Свою назву кінський хвіст отримав від французького анатомома Андре дю Лораном[en] у 17 столітті через схожість з кінським хвостом (лат. cauda equina).

Див. також

Посилання

  1. ↑ Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. / за ред. проф. Павла Джуля ; проф. Бориса Зіменковського. — Львів : Видавничий дім Наутілус, 2002. — С. 396. — ISBN 966-95745-2-8.
  2. ↑ LSUHSC School of Medicine - Search Results. www.medschool.lsuhsc.edu.
  3. ↑ а б в г Lavyne, M. H. (1 січня 2014), Aminoff, Michael J.; Daroff, Robert B. (ред.), Cauda Equina (англ.), Oxford: Academic Press, с. 613, ISBN 978-0-12-385158-1, процитовано 6 січня 2021
  4. ↑ а б Cauda Equina Syndrome-OrthoInfo - AAOS. orthoinfo.aaos.org.
  5. ↑ а б Cauda Equina Syndrome – Symptoms, Causes, Diagnosis and Treatments. www.aans.org (англ.). American Association of Neurological Surgeons. Процитовано 28 серпня 2020.
  6. ↑ Cauda Equina Syndrome – The Spine Hospital at The Neurological Institute of New York. 29 квітня 2021.
  7. ↑ Cauda Equina Syndrome. caudaequina.co.uk.

Література

  • Saladin, Kenneth S. Anatomy and Physiology The Unity of Form and Function
  • Smith's Anesthesia for infants and children. 8th edition, Chapter 1, Page 8.

Посилання