Куко Олександр Семенович

Куко Олександр Семенович
Народження9 квітня 1904(1904-04-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Катеринославська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1971 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКиївський художній інститут (1929) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительКричевський Федір Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніІвченко Анатолій Володимирович, Клименко Федір Максимович, Магро Петро Іванович, Надєждін Михайло Володимирович, Пашкевич Рита Семенівна, Письменний Степан Іларіонович, Соколенко Григорій Олександрович, Козулін Мусій Якович і Жуган Володимир Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникДніпропетровське художнє училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнямайор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Варшави»

Олександр Семенович Куко (9 квітня 1904, Успенівка — 1971) — український радянський живописець (майстер пейзажного жанру)[1] і педагог.

Біографія

Народився 9 квітня 1904 року в селі Успенівці Катеринославської губернії Російської імперії. Українець. 1926 року закінчив Художньо-професійну школу у місті Запоріжжі і вступив до Київського художнього інституту[2], де навчався зокрема у Федора Кричевського. Дипломна робота — етюд «Каменотес», написаний у 1929 році[3]. Протягом 1932—1933 років служив у Червоній армії[2]. З 1934 року працював у Дніпропетровському державному художньому училищі, викладав спеціальні дисципліни, у тому числі живопис та малюнок[2].

Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року. Воював на Південному, Південно-Західному, Сталінградському, Донському, Південному, 4-му Українському, 3-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. Був начальником штабу 2-го дивізіону 648-го артилерійського полку. Дослужився до військового звання майора[2]. Нагороджений:

Після війни продовжив викладати у Дніпропетровському художньому училищі. Серед учнів: Анатолій Івченко[3], Анатолій Киргеєв[3], Ольга Киргеєва[3], Федір Клименко, Петро Магро, Михайло Надєждін, Рита Пашкевич, Степан Письменний, Григорій Соколенко, Анатолій Татарбанов[3], Анатолій Якимець[3], Олексій Якушенко[3].

Помер у 1971 році[2].

Примітки