Крістін Ченовет
англ. Kristin Chenoweth
Основна інформація
Повне ім'я	англ. Kristi Dawn Chenoweth
Дата народження	24 липня 1968(1968-07-24)[1][2][3] (56 років)
Місце народження	Брокен-Ерров, Оклахома
Роки активності	1991 — тепер. час
Громадянство	США
Віросповідання	Ліберальне християнство
Професії	співачка, акторка, письменниця, акторка озвучення, автобіограф, композиторка, телеакторка, акторка театру, кіноакторка, танцюристка
Освіта	Oklahoma City Universityd, Broken Arrow Senior High Schoold і Wanda L. Bass School of Musicd
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал[d]
Мова	англійська
Жанри	поп
Партія	Демократична партія США
Нагороди	Театральний світd (1997) Премія «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану у комедійному телесеріалі (2009) зірка на голлівудській Алеї слави Drama Desk Award for Outstanding Actress in a Musicald Tony Award for Best Featured Actress in a Musicald (1999) GLAAD Vanguard Awardd (2011) Oklahoma Music Hall of Famed (2011)
officialkristinchenoweth.com
Файли у Вікісховищі

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад.

Крістін Дон Че́новет (англ. Kristin Dawn Chenoweth, МФА: [/ˈtʃɛnoʊwɛθ/], при народженні — Крісті, англ. Kristi (нар. 24 липня 1968, Брокен-Арроу, Оклахома, США) — американська акторка, співачка, авторка пісень і письменниця, відома за виступами в музичному театрі, кіно і на телебаченні.

Ченовет уже в дитинстві почала займатися музикою, виконуючи християнську музику, а згодом вирішила продовжити кар'єру як оперна співачка. У 1997 році дебютувала на бродвейській сцені. Ченовет здобула першу популярность після ролі в мюзиклі «Ти хороша людина, Чарлі Браун» (1999), який приніс їй премію «Тоні». У 2001 році вона отримала свою першу головну роль в недовгому комедійному телесеріалі NBC «Крістін». У 2003 році вона досягла більшої популярності завдяки головній ролі у бродвейському мюзиклі «Зла», який приніс їй номінації на премії «Тоні» і «Драма Деск». З 2004 по 2006 рр. вона виконувала роль медіаконсультанта Аннабет Шотт у політичній драмі NBC «Західне крило» (2004—2006), а з 2007 по 2009 рік вона грала роль офіціантки Олів Снук в комедійній драмі каналу ABC «Живий за викликом», яка принесла їй премію «Еммі» у 2009 році.

Як професійна співачка і автор пісень, Ченовет випустила вісім студійних альбомів, а також кілька синглів. Вона була запрошеною зіркою в багатьох телешоу, таких як «Вулиця Сезам» та «Хор», за роль в якому вона була номінована на премію «Еммі» у 2010 і 2011 роках. Вона також знялася в телесеріалі ABC «Побожні стерви» у 2012 році. У повнометражному кіно у неї були ролі в таких картинах як «Чаклунка» (2005), «Рожева пантера» (2006), «Дурдом на колесах» (2006), «Чотири Різдва» (2008) та «Знову ти» (2010).

У липні 2015 року Крістін удостоїлася іменної зірки на Алеї слави в Голлівуді.

Крісті Дон Ченовет народилася 24 липня 1968 року в місті Брокен-Арроу, передмісті Талси, штат Оклахома, США. За словами Ченовет, вона на чверть індіанка-черокі. У підлітковому віці вона співала госпел в місцевих церквах. У віці 12 років виконала християнську пісню співачки Еві Торнквист-Карлссон «Four Feet Eleven» на національній Південній баптистській конвенції.

Будучи дитиною, в 1982 році вона пробувалася на роль сироти в фільмі «Енні», кіноверсії однойменного бродвейського мюзиклу. Вона не отримала роль, тому що її нью-йоркський акцент звучав занадто фальшиво.

Після закінчення середньої школи в Брокен-Арроу Ченовет вступила до Університету Оклахоми, де була членом жіночого товариства Gamma Phi Beta. У 1991 році брала участь у конкурсі «Міс Оклахома», де посіла друге місце^[4].

Ченовет брала участь у кількох конкурсах талантів. Національна рада театру Метрополітен-опера назвав її «найталановитішою і найперспективнішою співачкою». Вона закінчила Університет Оклахоми зі ступенем бакалавра музичного театру і зі ступенем магістра оперного співу. Коли Крістін готувалася до вступу в Академію виконавчого мистецтва в Філадельфії, друзі запропонували їй як експеримент сходити на прослуховування в оф-бродвейському мюзикл «Знищувачі тварин», в якому отримала роль Арабелли Ріттенгаус. Пізніше вона відмовилася від стипендії на навчання та переїхала в Нью-Йорк, щоб виступати в мюзиклі й продовжити кар'єру в театрі.

Після мюзикла «Знищувачі тварин», Ченовет продовжувала виступати в регіональних театрах. Вона виступала в мюзиклах «Babes in Arms» і «Phantom» (разом з якими вона вирушила на гастролі Німеччиною), а пізніше брала участь в оф-бродвейських постановках «Фантастікс» і «Box Office of the Damned». Вона з'явилася в п'єсі Мольєра «Витівки Скапена» в 1997 році, за виступ в якій про Ченовет вперше написали в огляді «Нью-Йорк таймс», де говорилося: «Плаксива інженю у виконанні Крістін Ченовет — чудова»^[5]. Навесні 1997 року відбувся бродвейський дебют Ченовет в мюзиклі Джона Кандьора і Фреда Ебба «Скарб». Попри невеликий успіх, мюзикл приніс акторці першу велику нагороду в кар'єрі — «Театральний світ»^[6]. Потім послідували декілька ролей в концертних постановках, таких як «Зберіть оркестр» Джорджа Гершвіна і «Новий мозок» Вільяма Фінні, обидва в 1998 році.

У 1999 році Крістін Ченовет отримала роль, яка дала поштовх її театральній кар'єрі — роль Саллі Браун в бродвейській постановці мюзиклу Кларка Гесснера «Ти хороша людина, Чарлі Браун». За цю роль акторка отримала премії «Тоні», «Драма Деск», нагороду імені Кларенса Дервент і Outer Critics Circle Award. У тому ж році вона виконала головну роль у бродвейській комічній постановці «Епічні масштаби», а рік по тому — в п'єсі «В ясний день побачиш вічність».

У наступні роки Ченовет почала кар'єру на телебаченні, в музиці й в кіно, і стала приділяти театру трохи менше часу. У 2001 році вона випустила свій дебютний сольний альбом, а рік потому виступила на сцені City Center Encores!. У жовтні 2003 року вона повернулася на Бродвей у головній ролі Глінди, Доброї Відьми з мюзиклу Стівена Шварца «Зла». Шоу стало комерційним хітом, а Ченовет отримала другу в кар'єрі номінацію на премію «Тоні» у 2004 році, але програла своїй колезі по шоу Ідіні Мензель, яка зіграла Злу Відьму. Вона також була номінована на премію «Драма Деск» за свою роль. Ченовет покинула мюзикл після дев'яти місяців участі 18 липня 2004 року, і незабаром приєдналася до акторського ансамблю драматичного телесеріалу «Західне крило».

Після мюзиклу «Зла», Ченовет виконала роль Кунігунди в мюзиклі Леонарда Бернстайна «Кандид». Телеверсія мюзиклу транслювалася на каналі PBS в рамках програми-антології «Великі виконавці». З грудня 2006 по березень 2007 року вона зіграла відразу три ролі в спектаклі «Яблучне дерево». Вона була номінована на премії «Драма Деск» і «Ліги Драми». Ченовет також виступила в ролі ведучої вручення церемонії «Драма Деск».

У 2006 році вона з'явилася в постановці Мела Брукса «Молодий Франкенштейн», адаптації однойменного кінофільму 1974 року. У 2009 році вона виступала в мюзиклі «Музика в ефірі». Планувалося, що Ченовет виконуватиме головну роль в мюзиклі «Привиди Версаля», який повинен був виходити в Метрополітен-опера у 2010 році, однак виробникам довелося скасувати дороге виробництво через економічну кризу.

У 2010 році Ченовет зіграла головну роль в мюзиклі «Обіцянки, обіцянки», прем'єра якого відбулась 25 квітня 2010 року. Спеціально для неї в шоу були додані дві нові пісні: «I Say a Little Prayer» і «A House Is Not a Home». Шоу завершилося 2 січня 2011 року, хоча вона пропустила вистави, що виходили з 29 грудня 2010 по 1 січня 2011 року через участь у новорічному концерті в Walt Disney Concert Hall 31 грудня.

У 2015 році Ченовет повернулася на Бродвей з головною роллю в мюзиклі «On the Twentieth Century». Роль принесла їй ще одну номінацію на «Тоні».

Ченовет розпочала свою кар'єру на телебаченні в кінці 1990-х з гостьових ролей в серіалах LateLine і Paramour, а також зі другорядних ролей в декількох телефільмах, таких як «Енні» і «Сім троянд».

У 2001 році вона виконала головну роль в напівавтобіографічному комедійному серіалі «Крістін». Він був знятий з ефіру після виходу шести епізодів з тринадцяти знятих. У 2003 році вона зіграла головну роль разом із Меттью Бродеріком в музичному телефільмі «Музична людина». Вона також з'явилася в епізодах таких серіалів як «Фрейзер» (2001), «Вулиця Сезам» (2004) і «Не краса по-американськи» (2007).

У 2004 році вона почала грати роль Аннабет Шотт в політичній драмі телеканалу NBC «Західне крило». За час участі в серіалі вона була двічі номінована на премію Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський ансамбль в драматичному серіалі. Акторка виконувала свою роль до самого фіналу шоу у 2006 році.

З 2007 по 2009 рік Ченовет виконувала роль Олів Снук в телесеріалі ABC «Живий за викликом». За виконання цієї ролі Ченовет отримала хороші відгуки від телевізійних критиків, а також два роки поспіль номінувалася на премію «Еммі», перемігши у 2009 році в категорії «Найкраща акторка другого плану в комедійному телесеріалі». Попри хороші відгуки й ряд нагород і номінацій, серіал був закритий у 2009 році після двох сезонів.

У 2009 році вона озвучила одного з головних персонажів в мультсеріалі «Сідай, двійка!». Шоу було закрито після одного сезону з тринадцяти епізодів. У тому ж році Ченовет була запрошеною зіркою в першому сезоні музичного серіалу «Хор», виконавши роль Ейпріл Родс, співачки середніх років, яка страждає від алкоголізму і так і не закінчила середню школу через прагнення стати зіркою. Виступ Ченовет в шоу отримав масу схвальних відгуків від критиків. Так, рецензент USA Today написав: «Присутність персонажа, можливо, не має сенсу, але якщо це означає, що ми зможемо чути спів Ченовет, ми можемо змиритися з тим, що сценаристи експлуатують її, поки у неї не буде чогось кращого». Вона повернулася в шоу у квітні 2010 року, в епізоді «Home». Критик Los Angeles Times дав коментар епізоду: «Найкраще в епізоді — це безсумнівно повернення Крістін Ченовет в ролі Ейпріл. Її палкий дует „Fire“ з Шустером, і виконання „One Less Bell to Answer“, зробило так, що моє серце не витримало, і коли вона виконала „A House Is Not a Home“ і „Home“, я закохався в неї знову». Ченовет знову з'явилася в серіалі в травні 2011 року в епізоді «Rumours». За свою роль Ейпріл вона була номінована на премію «Еммі» в категорії «Найкраща запрошена акторка в комедійному телесеріалі» у 2010 і 2011 роках. Вона також виграла премію «Супутник» в кінці 2009 року за виступ в епізоді «The Rhodes Not Taken».

У березні 2011 року, було оголошено, що Ченовет приєдналася до зйомок пілотного епізоду серіалу для каналу ABC, заснованого на книзі Кім Гатлін зі спірною назвою «Хороші християнські суки». Вона виконує роль персонажа, на ім'я Карлін Кокберн. 13 травня 2011 року канал замовив зйомки першого сезону, і змінив назву на «Побожні стерви». Прем'єра відбулася 4 березня 2012 року, а фінал був показаний 6 травня того ж року. ABC закрив серіал 11 травня після першого сезону.

Ченовет ніколи не виконувала головних ролей в голлівудських фільмах, однак у неї було безліч характерних ролей в ряді комерційно успішних комедій. Ченовет дебютувала в кіно у 2002 році з роллю в незалежному фільмі «Топ, топ, Блеф». Через кілька років вона повернулася в кіно, знявшись в кіноверсії популярного телесеріалу «Моя дружина мене причарувала» — «Чаклунка» режисера Нори Ефрон. На одній з вистав мюзиклу «Зла» була присутня акторка та продюсерка Ніколь Кідман, яку настільки вразила Ченовет, що вона попросила режисерку, щоб та взяла її в «Чаклунку». Вона виконала роль Марії Келлі, сусідки й подруги героїні Кідман. Рік по тому Ченовет з'явилася відразу в п'яти фільмах великих Голлівудських студій: «Рожева пантера», «Дурдом на колесах», «На гострій грані», «Ласкаво просимо, або Сусідам вхід заборонено» і «Персонаж».

24 лютого 2008 року Ченовет виконала пісню «That's How You Know» з кінофільму «Зачарована» на 80-й церемонії нагородження премією «Оскар» в Театрі Кодак. У тому ж році вона брала участь в озвучуванні Розетти, одного з головних персонажів мультфільму «Феї». У листопаді того ж року вона з'явилася в різдвяній комедії «Чотири Різдва», зігравши роль старшої сестри героїні Різ Візерспун.

У 2009 році Ченовет зіграла свою першу головну роль в кіно, в незалежній драмі «Спокуса». Картина отримала ряд схвальних відгуків від критиків, а її прем'єра відбулася на кінофестивалі в Ньюпорт-Біч. Фільм був випущений в обмежений прокат, а після на DVD. Також у 2009 році в прокат вийшов сиквел мультфільму «Феї» — «Феї: Загублений скарб», а у 2010 році й третя частина під назвою «Феї: Фантастичний порятунок». У 2010 році вона з'явилася в комедії «Знову ти», з Крістен Белл, Сігурні Вівер, Одет Еннейбл, Джеймі Лі Кертіс і Бетті Вайт.

Ченовет має специфічний голос, через який її часто порівнюють з комічним персонажем 1930-х років, Бетті Буп. Її голос має чотири октави.

У 1992 році вона брала участь в записі альбому бродвейського мюзиклу «The Most Happy Fella». Її партії також можна почути в альбомах таких мюзиклів, як «A New Brain» (1998) і «You're a Good Man, Charlie Brown» (1999), а також в «110 in the Shade» (1999). У 2000 році вона записала кілька пісень для альбому «Grateful: The Songs of John Bucchino», а рік по тому вона разом з Менді Патінкіном записала альбом «Kidults».

У 2001 році вона випустила свій дебютний альбом під назвою «Let Yourself Go», який складався з кавер-версій популярних джазових пісень тридцятих років. Одна з пісень була дуетом з актором Джейсоном Александером. У жовтні 2002 року вона виконала кілька пісень зі свого альбому на концерті в Лінкольн-центрі. У тому ж році вона постала в образі Фанні Брайс в рамках благодійного концерту в Нью-Йорку. У 2003 році вона дала сольний концерт в рамках Divas at Donmar режисера Сема Мендеса.

5 квітня 2005 року вона випустила свій другий студійний альбом під назвою «Is I Am». Він містив у собі християнські пісні, і досяг 31-го рядку в чарті Християнських альбомів Billboard. У тому ж році Ченовет дала концерт в Карнеґі-хол. 19 січня 2007 року вона дала сольний концерт в Метрополітен-опері в Нью-Йорку, ставши третьою зіркою мюзиклів, після Барбари Кук і Іви Монтани, що виступала на даному майданчику.

14 жовтня 2008 року вона випустила свій третій студійний альбом «A Lovely Way to Spend Christmas». Альбом, присвячений різдвяній тематиці, досяг 77-го рядка в чарті Billboard 200, а також очолив чарт незалежних альбомів. Серед інших виступів Ченовет можна відзначити сольний концерт з Сент-Луїським симфонічним оркестром у 2009 році.

У серпні 2010 року Ченовет узалась до запису свого четвертого студійного альбому в жанрі кантрі. 13 вересня 2011 року альбом «Some Lessons Learned» був випущений в продаж. У написанні пісень брали участь Даян Воррен, Доллі Партон, Гілларі Скотт, а також сама Ченовет, яка долучилася до кола співавторів двох композицій. Альбом досяг 50-го рядку в Billboard 200 і 14-го — в Top Country Albums. З альбому було випущено три сингли: «I Want Somebody (Bitch About)», «Lessons Learned» і «Fathers and Daughters». «I Want Somebody» досяг 19-го місця в чарті відеокліпів каналу CMT.

У грудні 2011 року вона виступила в ролі ведучої на церемонії вручення щорічної премії American Country Music Awards. В рамках церемонії вона виконала одну з пісень зі свого останнього студійного альбому.

Ченовет ніколи не одружувалася й не має дітей. Протягом трьох років була в стосунках з театральним актором Марком Кудішем, у 2001 році вони розлучилися. Деякий час зустрічалася зі сценаристом Аароном Соркіним. У серіалі Соркіна «Студія 60 на Сансет-стріт» персонажка Гаррієт Гейс (виконала Сара Полсон) була частково створена за образом Ченовет.

У 2009 році акторка написала мемуари під назвою «A Little Bit Wicked: Life, Love, and Faith in Stages», в яких описувався шлях від акторки мюзиклів до роботи в голлівудських фільмах. Вона зазначила, що не ставила за мету розповісти в книзі все про себе, а замість цього фокусувалася на тому, хто і яка вона. Книга вийшла 14 квітня 2009 року.

Має собаку, на ім'я Медді, названу на честь кумирки Ченовет — акторки Медлін Кан, яка померла в 1999 році.

У 2006 році журнал FHM поставив її на 49-те місце в списку «100 найсексуальніших жінок у світі».

Ченовет часто говорить про своє віросповідання. Вона описує себе як «ліберальну християнку без забобонів». В інтерв'ю «The New York Times» вона заявила, що підтримує права сексуальних меншин.

Вона має хворобу Меньєра, захворювання внутрішнього вуха, що викликає збільшення кількості рідини в його порожнині. Рідина тисне на клітини, що регулюють орієнтацію тіла в просторі й збереження рівноваги. Вона сказала, що під час деяких виступів їй доводилося спиратися на партнерів, щоб зберегти рівновагу, а також що хвороба змусила її пропустити кілька важливих виступів.

У травні 2010 року Ченовет виступила із захистом свого партнера по мюзиклу «Обіцянки, обіцянки», відкритого ґея Шона Гейса, коли критик Рамін Сетодеш із журналу «Newsweek» назвав його виступ «дерев'яним і нещирим», і що їхній колега Джонатан Ґрофф, також відкритий ґей, має аналогічні проблеми у виконанні ролей. За словами критика, жоден ґей не може прийнятно виконувати роль гетеросексуала. Акторка назвала статтю «жахливо гомофобною», і розкритикувала думку Сетодеша, назвавши його огляд «знущанням на рівні середньої школи». Ченовет стверджувала, що глядачі приходять в театр, щоб «вирушити в подорож», а не думати про сексуальну орієнтацію акторів. Історія набула широкого суспільного резонансу і пізніше була переказана в таких виданнях як «The New York Times» і «Los Angeles Times».