Кримський Сергій Борисович

Кримський Сергій Борисович
Українська філософія
Народження2 червня 1930(1930-06-02)
Бахмут, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР СРСР
Смерть30 червня 2010(2010-06-30) (80 років)
Київ, Україна Україна
Громадянство (підданство) СРСР
 Україна
Знання мов
  • українська[1]
  • Діяльність
  • культуролог, викладач університету
  • ВикладавКНУ імені Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія»
    Науковий ступіньдоктор філософських наук
    Школа / ТрадиціяКиївська філософська школа
    Основні інтересиметодологія науки, історія філософії, культурологія, філософська антропологія
    Alma materфілософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    Історичний періодФілософія XX століття
    НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України — 1996 Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2005

    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Сергі́й Бори́сович Кри́мський (*2 червня 1930, Бахмут — †30 червня 2010, Київ) — український філософ, культуролог, представник Київської філософської школи. Лауреат Шевченківської премії (2005), Премій НАН України: імені Д. З. Мануїльського (1990), ім. М. Туган-Барановського (2000), ім. Д. Чижевського (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Автор понад 200 наукових праць, зокрема — 9 індивідуальних і 20 колективних монографій, присвячених проблемам логіки й методології науки, культурології, філософської антропології.

    Біографія

    Народився в 1930 році на Донбасі в Бахмуті.

    Закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. З 1957 р. працював в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, де пройшов усі посади — від молодшого лаборанта до завідувача відділу, головного наукового співробітника інституту. Доктор філософських наук (1976), професор (1987). Викладав у Центрі гуманітарної освіти НАН України та Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

    Науковий доробок

    Зробив помітний внесок у розробку логіки наукового дослідження (1960-1970-ті рр.) і культурологічного підходу до з'ясування філософських проблем (від початку 1980-х рр.). Розробляв засади перетворення знання (динаміки теорій), прийоми витлумачення (як операції зворотної абстракції), засади узагальненої (некласичної) раціональності та розуміння, принципи духовності (зокрема «етичної гідності істини», «третьої правди», «інтелектуальної рішучості» тощо), розвивав неоплатонічну концепцію вилучення архетипових (на зразок ейдосів Платона) структур буття, розуму та культури; виділив архетипи української культури. Запропонував цілісну концепцію людини як носія й осередку культури. Творчий доробок С. Б. Кримського відзначається ерудицією, раціональністю й водночас образним ладом, стиль викладу — художністю та високим естетичним смаком. Його блискучі лекції для студентів та аспірантів, виступи по телебаченню мали незмінний успіх.

    Вислови Сергія Кримського

    Про духовність:

    Колишній чеський президент Гавел висловився таким чином: «За сталінської диктатури ми сиділи в клітках, нас випустили — і ми опинилися в джунглях». Як подолати оці джунглі? Лише високою духовністю. Духовність я розумію не лише як розвій культури. Духовність — це створення свого власного внутрішнього світу, своєї особистості, тому що Бог розмовляє з людьми через їх особистість. Духовність на трьох китах базується — це віра, надія і любов. Віра тут розуміється не лише в релігійному сенсі. Була така росіянка, що емігрувала у Францію, її звали мати Марія.<…> Сьогодні багато хто вважає її святою… Так от вона казала: «Є два способи жити. Перший — ходити по твердому ґрунті. Тоді можна щось планувати, розраховувати… А другий спосіб — ходити по воді. Тобто вже не планувати, не передбачати і не очікувати, тут можливо тільки вірити. Тому що мить зневіри — і ти ідеш під воду!». Ось в такому розумінні віра.

    А надія — це спосіб бачити себе в дзеркалі майбутнього. Апостол Павло писав, що найстрашніший смертельний гріх — це втратити надію. Він писав: «над надією надія». А Леся Українка повторювала: «Без надії сподіваюсь».
    І третя основа — це любов. Людина завжди виходить зі своїх егоїстичних інтересів, вона не може вистрибнути з самої себе. І це не є недолік — така її природа. Вона інакше не може. Єдиний спосіб вийти за межі самого себе — це любов. Тому що любов — це завжди пошук абсолютного центра за межами самого себе. Як писав Соловйов, «любов існує не лише для продовження роду, хоча вона і освячує його, це — спосіб розвитку особистості людської».[2]

    Про архетипи української нації:

    Коли ми говоримо про націю, то тут потрібен дуже точний науковий аналіз, котрий має базуватися на тому, що я називаю архетипами. Архетипи — це наскрізні символічні структури, які є на всіх етапах розвитку тієї чи іншої нації, від початку і до нашого часу. Вони прокреслюють шлях вперед. Якщо говорити про архетипи української нації, то це насамперед кардіоцентризм, тобто філософія серця. Вся аргументація персонажів і героїв української історії базується на аргументах серця. Саме серце розглядається П. Кулішем, як джерело національної ідеї, як джерело премудрості Божої. Премудрість Божа іде тільки через серце людини. Ця аргументація спостерігається ще в «Слові о полку Ігоревім». Князь Ігор перед тим, як здійснити свій похід, «нагострив мужністю серце». Аргументація філософії серця була постійною в українській літературі, духовності, менталітеті. І це є архетип, тобто наскрізна символічна структура. Ще однією такою структурою є ідея софійності. У греків ідея мудрості була пов’язана з Логосом, з головою. В українській ментальності мудрість зв’язана не тільки з головою, є ще й мудрість самих речей. Ця мудрість речей і зветься софійністю.[2]

    Про мову:

    Особливістю українського менталітету є розуміння слова, як духовної зброї. В XVII столітті видатний український релігійний і громадський діяч Лазар Баранович пише книгу «Меч духовний», де порівнює слово з козацькою шаблею. Слово розумілося як зброя, більше того — відбувалося освячення слова, як духовної батьківщини. Обожнення слова спостерігається на всіх етапах української історії. Це також архетип. Шевченко їде в заслання, беручи з собою рідну мову. Таким чином він Батьківщину з собою носить. І він створює молитву слова:
    Пошли мені святеє слово,
    Святої правди голос новий!
    І слово розумом святим
    І оживи, і просвіти!<…>
    Подай душі убогій силу,
    Щоб огненно заговорила,
    Щоб слово пламенем взялось,
    Щоб людям серце розтопило,
    І на Украйні понеслось,
    І на Україні святилось
    Те слово, божеє кадило,
    Кадило істини. Амінь.

    Це молитва слова. Мова — не лише спосіб спілкування, це, насамперед, форма культури, якою ми живемо, це спосіб мислення. А значить — і спосіб діяння.[2]

    Вислови про Сергія Кримського

    Усі, хто його знав, дивувалися не лише широті його гуманітарних, зокрема, філософських знань, а й дивовижній ерудиції в усіх наукових галузях. Висока культура, людяність, особиста відповідальність за все, що відбувається у світі, країні, інституті, особистій долі, непідробна увага до кожної людини, бажання допомогти, стимулювати до саморозвитку, підтримати в складних ситуаціях створили той авторитет, який справді мав Сергій Борисович. Він виховав кілька поколінь філософів, лишаючись для всіх невгасним світилом-поводирем у пошуках істини.[3]
    Сергій Кримський належав до тієї когорти інтелектуалів, які не змиряються з абсурдами і бояться, як казав сам Філософ, пропустити підтримкою народження нових істин. Він був Особистістю й Вченим, чий авторитет не потребував казенних звань і мішури регалій.[4]

    Праці

    Окремі видання

    • «Генезис форм і законів мислення» (1962).
    • «Проблемы мышления в современной науке» (співавтор; 1964).
    • «Логика научного исследования» (співавтор; 1965).
    • «Научное знание и принципы его трансформации» (1974).
    • «Логико-философский анализ понятийного аппарата науки» (співавтор; 1977).
    • «Понимание как логико-гносеологическая проблема» (співавтор; 1982).
    • «Мировоззренческие категории в современном естествознании» (співавтор; 1983).
    • «Пути формирования нового знания в современной науке» (співавтор; 1983).
    • «Григорій Сковорода: Біографічна повість» (співавтор; 1984).
    • «Методологический анализ физического познания» (співавтор; 1985).
    • «Доказательство и понимание» (співавтор; 1986).
    • «Філософський словник» (співавтор; 1986).
    • «Рациональность в науке и культуре» (співавтор; 1989).
    • «Экспертные оценки в социологических исследованиях» (співавтор; 1990).
    • «Верификация социальных прогнозов» (співавтор; 1992).
    • «Эпистемология культуры: Введение в обобщённую теорию познания» (співавтор; 1993).
    • «Феномен української культури: методологічні засади осмислення» (співавтор; 1996).
    • «Пути и перепутья современной цивилизации» (співавтор; 1998).
    • «Философия как путь человечности и надежды» (2000).
    • «Філософський енциклопедичний словник» (співавтор; 2002).
    • «Цивилизационные модели современности и их исторические корни» (співавтор; 2002).
    • «Запити філософських смислів» (2003).
    • «Заклики духовності XXI століття» (2003).
    • «Проблеми теорії ментальності» (співавтор; 2006).
    • «Цивілізаційний розвиток людства» (співавтор; 2007).
    • «Під сигнатурою Софії» (2008).
    • «Ранкові роздуми» (2009).[5]
    • «Мудрецы всегда в меньшинстве» (2012).
    • «Наш разговор длиною в жизнь» (2012).

    Статті

    • «Кінець історії» чи метаісторія? // Collegium. — 1994. — № 1. — С. 28-38.
    • Під сигнатурою Софії // Філософська і соціологічна думка. — 1995. — № 5-6. — С. 235—243.
    • Балансуючи між ангелом і звіром: Яким буде моральний вибір сучасності? // Людина і світ. — 1996. — № 5. — С. 22-26.
    • Ціннісно-смисловий універсум як предметне поле філософії: Філософське розуміння людини // Філософська і соціологічна думка. — 1996. — № 3-4. — С. 102—116.
    • Архетипи української культури // Вісник НАН України. — 1998. — № 7-8. — С. 74-87.
    • Дмитро Чижевський про національне визначення історико-філософського процесу в Україні // Філософська думка. — 1998. — № 3. — С. 103—110.
    • По той бік Страшного Суду // Людина і світ. — 1998. — № 2. — С. 17-22.
    • «Третя правда» буття // Сучасність. — 1998. — № 4. — С. 99-107.
    • Концептуальний лад аналізу перехідного процесу // Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Наукові записки. — Т. 8: Філософія та право. — К., 1999. — С. 4-10.
    • Межа тисячоліть — зміна вимірів історії // Вісник НАН України. — 1999. — № 7. — С. 3-12.
    • Місце пізнання в багатоманітності форм освоєння світу // Філософсько-антропологічні читання'98. — К., 1999. — С. 53-64.
    • Формування ідей логіки наукового дослідження в Україні // Філософська думка. — 1999. — № 4-6. — С. 42-57.
    • Культурна універсальність українського бароко // Вісник Національної академії наук України. — 2000. — № 10. — С. 47-56.
    • Нові горизонти філософсько-методологічного пошуку [рец. на книгу В. С. Степина «Теоретическое знание» (2000)]. // Філософська думка. — 2000. — № 3. — С. 156—160.
    • Філософія вимагає зробити своє життя складником світової філософії добра // Філософська думка. — 2001. — № 6. — С. 3-7.
    • 2003-й рік — рік культури. Чого чекати від нього? // Українська культура. — 2002. — № 6. — С. 3-4.
    • Феномен мудрості у творчості Григорія Сковороди // Вісник Національної академії наук України. — 2002. — № 12. — С. 42-46.
    • Деякі універсали української культури // Українська культура. — 2003. — № 1. — С. 6-7.
    • Зараз головне — не провиджати, а попереджувати! // Наука і суспільство. — 2003. — № 3/4. — С. 8-10.
    • Наука як феномен цивілізації // Вісник Національної академії наук України. — 2003. — № 3. — С. 7-20.
    • Принципи духовності XXI століття // Директор школи. — 2003. — № 4. — С. 1-4.
    • Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів: Традиції, перспективи, життєві результати. — К., 2003. — С. 6-15.
    • Дім — поле — храм // Сучасність. — 2005. — № 3. — С. 139—145.
    • Смисл постісторії // Філософська думка. — 2006. — № 4. — С. 22-35.
    • Ікона та світло софійності // Філософська думка. — 2007. — № 3. — С. 119—127.
    • Три виміри універсальної любови // Артанія. — 2010. — № 3 (кн. 20). — С. 42-43.
    • Роздуми останніх років // Науковий світ. — 2010. — № 12. — С. 15-16.
    • Бесіди з Кримським: Остання касета (спілкувалася Т. Чайка) // Філософська думка. — 2011. — № 1. — С. 128—145.

    Вшанування пам'яті

    В Бахмуті існує вулиця та провулок Сергія Кримського[6].

    Література

    У мережі

    Примітки

    1. Чеська національна авторитетна база даних
    2. а б в Сергій Кримський: «За межею щастя і нещастя». Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
    3. Довідка про С. Б. Кримського на сайті «Alexandria. Бібліотека філософа»[1] [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]
    4. «Фронт Змін» співчуває у зв’язку зі смертю Сергія Кримського[недоступне посилання з липня 2019]
    5. Галина Іваненко: Осмислити життя//Український тиждень № 22(83) від 5 червня 2009 [2] [Архівовано 12 березня 2013 у Wayback Machine.]
    6. Бахмут (екс-Артемівськ) декомунізовано остаточно. СПИСОК. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016.

    Джерела

    Read other articles:

    Untuk naskah terjemahan yang memakai abjad ini, lihat Mazmur Pahlavi. Abjad Pahlavi MazmurContoh tulisan yang diambil dari Salib HeratJenis aksara Abjad BahasaPersia PertengahanPeriodeabad ke-6 M–abad ke-7 MArah penulisanKanan ke kiriAksara terkaitSilsilahHieroglif MesirAbjad Proto-SinaiAbjad FenisiaAbjad AramAbjad PahlaviAbjad Pahlavi MazmurISO 15924ISO 15924Phlp, 132 , ​Psalter PahlaviPengkodean UnicodeRentang UnicodeU+10B80–U+10BAF Anda mungkin harus memiliki d...

     

     

    For the English actor, see Andy Devine (English actor). American actor (1905–1977) Andy DevineDevine in 1934BornAndrew Vabre Devine(1905-10-07)October 7, 1905Flagstaff, Territory of Arizona, U.S.DiedFebruary 18, 1977(1977-02-18) (aged 71)Orange, California, U.S.Resting placePacific View Memorial Park, Newport Beach, California33°36′34″N 117°51′12″W / 33.60953°N 117.85336°W / 33.60953; -117.85336Other namesJeremiah SchwartzEducationSaint Mary's C...

     

     

    Pub in Hammersmith, London The Dove in September 2005 Interior in June 2014 The Dove is a Grade II listed public house at 19 Upper Mall, Hammersmith, London W6 9TA.[1] History It dates from the early 18th century.[1] A number of historical figures have been associated with the pub beside the River Thames. Among these are Graham Greene, Ernest Hemingway, Dylan Thomas and William Morris who lived next door.[2] James Thompson is said to have written the words for the 1740...

    AhuizotlAhuizotl di Codex Mendoza. Tlatoani Tenochtitlan ke-8Masa jabatan7 Kelinci (1486) – 10 Kelinci (1502) PendahuluTizocPenggantiMoctezuma II Informasi pribadiMeninggal10 Kelinci (1502)AnakRaja Chimalpilli IIRaja CuauhtémocSeorang putriOrang tuaTezozomoc (ayah)Atotoztli II (ibu)Sunting kotak info • L • B Ahuizotl (bahasa Nahuatl: āhuizotl, pronounced [aːˈwisot͡ɬ]) (secara kasar berarti anjing air[1]) adalah penguasa Aztek kedelapan, Hueyi Tlatoani ko...

     

     

    2008 novel by S. A. Bodeen The Compound AuthorS. A. BodeenCover artistDavid CooperCountryUnited StatesLanguageEnglishSeriesThe CompoundGenreDystopia, adventurePublisherFeiwel & FriendsPublication dateApril 29, 2008Published in English2008Media typePrint, ebook, audiobookPages256 pagesISBN0312575394 The Compound is a 2008 fictional young adult novel by S. A. Bodeen. The book was first released on April 29, 2008, through Feiwel & Friends and centers upon a young man named...

     

     

    Cet article est une ébauche concernant une chaîne de télévision et l’Allemagne. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Sat.1 GoldCaractéristiquesCréation 17 janvier 2013Propriétaire ProSiebenSat.1 MediaSlogan Mit dem Herzen sehenLangue AllemandPays AllemagneStatut Thématique nationale privéeSiège social [Où ?]Site web www.sat1gold.deDiffusionDiffusion câble et satellitemodifier - modi...

    Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut...

     

     

    Austrian composer (1824–1896) Bruckner redirects here. For other uses, see Bruckner (disambiguation). Anton Bruckner wearing the badge of the Order of Franz Joseph (portrait by Josef Büche [de]) Josef Anton Bruckner (German: [ˈantoːn ˈbʁʊknɐ] ⓘ; 4 September 1824 – 11 October 1896) was an Austrian composer and organist best known for his symphonies and sacred music, which includes Masses, Te Deum and motets. The symphonies are considered emblemati...

     

     

    LGBT rights in MalaysiaMalaysiaStatusIllegal since 1871PenaltyUp to 20 years imprisonment with caning and fines. Muslim citizens may also be additionally charged in an Islamic court under Sharia, and foreigners may be deported.[1][2]Gender identityNoMilitaryNoDiscrimination protectionsNoFamily rightsRecognition of relationshipsNoAdoptionNo Lesbian, gay, bisexual, and transgender (LGBT) people in Malaysia face severe challenges not experienced by non-LGBT residents.[3]...

    Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) Приміщення комітетуЗагальна інформаціяКраїна  УкраїнаДата створення 2003Керівне відомство Кабінет Міністрів УкраїниРічний бюджет 1 964 898 500 ₴[1]Голова Олег НаливайкоПідвідомчі ор...

     

     

    Le Distrait Données clés Réalisation Pierre Richard Scénario Pierre Richard, André Ruellan Acteurs principaux Pierre RichardMaria PacômePaul PréboistBernard Blier Pays de production France Genre comédie Durée 85 min. Sortie 1970 Pour plus de détails, voir Fiche technique et Distribution. modifier Le Distrait est un film français réalisé par Pierre Richard, sorti en 1970. Synopsis Glycia Malaquet convainc son amant, Alexandre Guiton, directeur d'une agence de publicité, d'engage...

     

     

    Mohammad Ali AnyangLahir(1920-10-20)20 Oktober 1920 Nanga Menantak, Ambalau, Sintang, BorneoMeninggal7 April 1970(1970-04-07) (umur 49) Singkawang, Kalimantan BaratNama lainAli AnyangDikenal atasPejuang kemerdekaanSuami/istriSiti HajirAnakSri Endang Ratna JuwitaIda TriwatiMohammad Armyn Angkasa AlianyangRina YuliaRita NuriatiRini NurainiSiti WahyuniDiah Purnama Wati Mohammad Ali Anyang (20 Oktober 1920 – 7 April 1970) adalah seorang tokoh pejuang kemerdekaan menenta...

    American politician (1939–2003) Frank McCloskeyMember of the U.S. House of Representativesfrom Indiana's 8th districtIn officeMay 1, 1985 – January 3, 1995Preceded byHimself[a]Succeeded byJohn HostettlerIn officeJanuary 3, 1983 – January 3, 1985Preceded byH. Joel DeckardSucceeded byHimselfMayor of Bloomington, IndianaIn office1972–1983Preceded byJohn H. Hooker Jr.Succeeded byTomilea Allison Personal detailsBornFrancis Xavier McCloskey(1939-06-12)J...

     

     

    國立光復高級商工職業學校地址花蓮縣光復鄉林森路100號邮政编码976其它名称National Guanfu Senior Commercial and Industrial Vocational High School类型技術型高級中等學校创办日期1996年学区 臺灣,花蓮縣,光復鄉教育部學校代碼150411校長李秋嫺学生人数不到200人 (109/5)電話號碼+886-3-870-0245学校网址https://www.kfcivs.hlc.edu.tw 國立光復高級商工職業學校(National Kuangfu Commercial and Industrial Vocational...

     

     

    Sri Lankan businessman Hon. DrNalaka GodahewaMPනාලක ගොඩහේවාநாலக கொடஹேவாMinister of Mass MediaIn office18 April 2022 – 9 May 2022PresidentGotabaya RajapaksaPrime MinisterMahinda RajapaksaPreceded byDullas AlahapperumaSucceeded byBandula GunawardaneMember of Parliamentfor Gampaha DistrictIncumbentAssumed office 20 August 2020Majority325,479 votes[1]State Minister of Urban DevelopmentIn office20 August 2020 – 18 April ...

    Lega Nazionale A 1984-1985Lega Nazionale A Competizione Lega Nazionale A Sport Calcio Edizione 87ª Organizzatore Lega Nazionale A (LNA) Luogo  Svizzera Partecipanti 16 Risultati Vincitore  Servette Statistiche Miglior marcatore Cina (24) Cronologia della competizione 1983-1984 1985-1986 Manuale L'edizione 1984-1985 della Lega Nazionale A vide la vittoria finale del Servette FC Genève. Capocannoniere del torneo fu Dominique Cina (Sion), con 24 reti. Indice 1 Classifica finale...

     

     

    Form of feminism Not to be confused with other modern feminisms, such as Third-wave feminism or Neofeminism. Part of a series onFeminism History Feminist history History of feminism Women's history American British Canadian German Waves First Second Third Fourth Timelines Women's suffrage Muslim countries US Other women's rights Women's suffrage by country Austria Australia Canada Colombia India Japan Kuwait Liechtenstein New Zealand Spain Second Republic Francoist Switzerland United Kingdom ...

     

     

    For other airports with this name, see Douglas Municipal Airport (disambiguation). AirportDouglas Municipal Airport2006 USGS photoIATA: DGLICAO: KDGLFAA LID: DGLSummaryAirport typePublicOwnerCity of DouglasServesDouglas, ArizonaElevation AMSL4,173 ft / 1,272 mCoordinates31°20′33″N 109°30′23″W / 31.34250°N 109.50639°W / 31.34250; -109.50639MapKDGLLocation of Douglas Municipal AirportRunways Direction Length Surface ft m 3/21 5,760 1,756 Asphal...

    American politician Daniel Sheldon NortonUnited States Senator from MinnesotaIn officeMarch 4, 1865 – July 13, 1870GovernorHorace AustinPreceded byMorton S. WilkinsonSucceeded byWilliam WindomMinnesota State Senator from the 11th districtIn officeJanuary 5, 1864 – January 1, 1866In officeJanuary 8, 1861 – January 6, 1862In officeDecember 2, 1857 – December 6, 1859 Personal detailsBorn(1829-04-12)April 12, 1829Mount Vernon, Ohio, U.S.DiedJuly 13, 187...

     

     

    Cristiano Doni Doni pada tahun 2009Informasi pribadiTanggal lahir 1 April 1973 (umur 51)Tempat lahir Roma, ItaliaTinggi 186 m (610 ft 3 in)Posisi bermain MidfielderKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)1991–1992 Modena 0 (0)1992–1993 Rimini 31 (6)1993–1994 Pistoiese 31 (3)1994–1996 Bologna 54 (11)1996–1998 Brescia 51 (8)1998–2003 Atalanta 145 (55)2003–2005 Sampdoria 44 (7)2005–2006 Mallorca 24 (2)2006–2011 Atalanta 151 (48)Total 531 (140)Tim nasional2001�...