Коцюба Олександр Павлович
Народився	7 листопада 1939(1939-11-07) (85 років)  Іванківці, Тиврівський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик, правник
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1964)
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Членство	Верховна Рада України I скликання
Нагороди

Олександр Павлович Коцюба (нар. 7 листопада 1939, Іванківці) — український правознавець, політичний діяч. Кандидат юридичних наук (1984), член-кореспондент Національної академії правових наук України. Народний депутат України 1-го скликання (1990—1994). Заслужений юрист України (2009).

Народився 7 листопада 1939 року у селі Іванківці на Вінниччині в сім'ї селянина; одружений, виховав двох дочок і сина.

Освіта: Київський державний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (1964); Кандидатська дисертація «Правове регулювання особистого землеволодіння громадян» (Інститут держави і права АН СРСР, 1984).

• З 1952 — колгоспник, с. Іванківці.
• З 1957 — служба на Північному флоті.
• З 1958 — колгоспник, с. Іванківці.
• З 1959 — столяр, Гніванське кар'єроупр., Вінн. обл.
• З 1960 — учит., Гніванська СШ.
• З 1962 — юрисконсульт, Трест «Добропіллявугілля».
• З 1964 — юрисконсульт, «Подільськремтрест», м. Вінниця.
• 1965—1968 — помічник прокурора, слідчий прокуратури, Вінн. обл.
• 1968—1973 — завідувач юрид. консультації Немирівського р-ну Вінн. обл.
• 1973—1975 — аспірант, Київ. ун-т ім. Т.Шевченка.
• 1975—1985 — старший юрисконсульт, радгосп «Жукинський» Вишгородського р-ну Київ. обл.
• 1985—1990 — доцент, Респ. вища школа упр. АПК Держагропрому України.
• 2000—2002 — заступник директора, Інститут приватного права і підприємництва АПрНУ.
• З 2000 — зав. катедри цивільно-правових дисциплін, 2000—2003 — декан юрид. ф-ту, з 2003 — зав. катедри економіко-правових дисциплін і земельного права, Академія муніципального управління.

Очолював Спілку юристів-аграрників України.

Народний депутат України 1-го скликання з березня 1990 року (2-й тур) по квітень 1994 року. Голова Комісії з питань законодавства і законності з червня 1990 року. Секретар ЦК КПУ (1993—1995).

З 1995 по 1998 роки — радник 1-го заступника Голови ВР України. З 1998 по 2000 роки — радник Голови ВР України.

У квітні 2002 року — кандидат в народні депутати України від блоку «Єдність», № 54 в списку^[1].

Автор (співав.) понад 100 наук. праць, зокрема книг: «Особисте землекористування громадян» (1984), «Юридический справочник по землепользованию граждан, коллективному садоводству и огородничеству» (1988, під ред., співав.), «Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики.» (2000, співав.), «Організація та діяльність промислово-фінансових груп в Україні» (2000, співав.).

• Орден «За заслуги» III ст. (06.1997)^[2].
• «Знак Пошани». 1 медаль.
• Заслужений юрист України (10.2009)^[3].

• Довідка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Коцюба [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.