Педагог і гуманіст Януш Корчак докладає величезних зусиль для підтримки необхідних умов життя, навчання та виховання дітей в очолюваному ним будинку для євреїв-сиріт у Варшавському гетто на території окупованої нацистами Польщі.
Для порятунку дітей Корчак намагається задіяти всі можливості, приймаючи допомогу від єврейського антифашистського підпілля, зокрема, від керівника юденрату Варшавського гетто Адама Чернякова, а також від підприємців-колабораціоністів із числа євреїв тощо.
Після початку депортації єврейських дітей-стріт у концтабір Треблінка Януш Корчак відкидає пропозиції про порятунок, і разом зі своїми вихованцями вирушає на смерть… Глава юденрату Адам Черняков, не зумівши переконати нацистів зупинити масові депортації євреїв гетто, особливо дітей, скоює самогубство.