Село Конячів пол. Koniaczów Координати 50°02′00″ пн. ш. 22°44′00″ сх. д. / 50.03333333° пн. ш. 22.73333333° сх. д. / 50.03333333; 22.73333333 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ярославський повіт Гміна Ярослав Висота центру 179–185  м Населення 563 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-500 Автомобільний код RJA SIMC 0603052 GeoNames 768275 OSM ↑3013210 ·R (Ґміна Ярослав) Конячів Конячів (Польща) Конячів Конячів (Підкарпатське воєводство)  Конячів у Вікісховищі

Коня́чів (пол. Koniaczów) — село у Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 5 км на північний схід від Ярослава^[2] у Надсянні. Населення — 563 особи (2011^[1]).

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» село належало до Ярославського повіту, знаходилося в родючій місцевості, при дорозі з Ярослава до Цешанува. В селі не було власної церковної парафії. Греко-католики належали до парафії в селі Сурохові Ярославського деканату Перемишльської єпархії, а римо-католики — до парафії у Ярославі. Згідно з переписом 1881 року в селі було 227 мешканців. Проте відповідно до церковних даних, тоді було 17 римо-католиків та 223 греко-католики.^[3].

У 1912 р. селяни звели дерев'яну богослужбову каплицю о. Николая, яка була філіяльною церквицею парафії у Сурохові.^[4]

Після окупації поляками Галичини село входило до Ярославського повіту Львівського воєводства Польщі, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року включене до ґміни Муніна. На 01.01.1939 в селі проживало 480 мешканців, з них 300 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів (у кінці 1930-х перейшли на римо-католицький обряд), 20 поляків, 80 польських колоністів міжвоєнного періоду^[5]. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Ляшківського району Львівської області.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (135 осіб — 30 родин опинилися в населених пунктах Тернопільської області)^[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині^[7].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][8]:

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.