Конча́к (бл. 1150 – бл. 1205)^[1] — половецький хан, який у другій половині XII століття об'єднав під своєю владою половців і створив сильну військову організацію. Онук Шарукана, син Атрака

1172–83 – у союзі з ханом Кобяком, 1184–86 – з ханом Ґзаком. Здійснив низку походів у Переяславську (1174, 1178, 1183), Київську і Чернігівську (1185, 1187) землі.

1184 був розбитий з'єднаними військами князів Святослава Всеволодича і Рюрика Ростиславича на річці Хорол.

У 1185 році розбив на річці Каялі війська князя Ігоря Святославича і взяв його у полон. Боротьба Кончака з руськими князями на чолі з новгород-сіверським князем Ігорем Святославовичем лягла в основу сюжету «Слова о полку Ігоревім».

Давньоруський літописець пише про Кончака як могутнього богатиря. Його стійбище знаходилось на березі р. Тор у середній течії Сіверського Дінця. Тут у полоні перебував новгород-сіверський князь Ігор Святославич після поразки руських дружин під час битви на р. Каяла в 1185 р. (втік за допомогою половця Лабора). Похід Ігоря Святославовича на половців 1185 р. оспіваний у поемі «Слово о полку Ігоревім».

Від 1187 політика Кончака стосовно руських князів змінилася: донька Кончака Свобода і син Ігоря Святославича Володимир Ігорович одружилися.^[1]

• Є персонажем опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна. Його партію виконув бас Василь Цвєтков^[2].

• А. Г. Плахонін. Кончак [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // * * Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 120. — ISBN 978-966-00-0855-4.;
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Малик В. Черлені щити
• Кончак [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 715. — 1000 екз.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.