Командування ОЗС НАТО у Північній Європі

Об'єднані сили «Північна Європа»
Об'єднані сили «Північна Європа»
Allied Forces Northern Europe
На службі	1952 — 1994
Належність	НАТО
У складі	Союзне командування у Європі
Базування	Кольсас, Норвегія

Командування ОЗС НАТО у Північній Європі (AFNORTH) — командування НАТО, яке існувало з 1952 по 2003 рік як частина командування ОЗС НАТО у Європі. Розташовувалося у Кольсасі поруч з Осло (Норвегія), через що було найпівнічнішим командуванням НАТО. У разі війни AFNORTH мало прийняти верховне командування над усіма об'єднаними військами в Норвегії, Данії та Німеччині на північ від Ельби/Гамбургу і на прилеглій морській території.

Історія

Протягом більшої частини існування командування його головнокомандувачем (CINCNORTH) був британський адмірал або генерал. Начальником штабу завжди був німецький віце-адмірал. Командувач об'єднаними ВПС у Північній Європі, який в разі війни мав прийняти командування над усіма військово-повітряними силами НАТО в регіоні AFNORTH, безпосередньо підпорядковувався CINCNORTH і завжди був генерал-лейтенантом ВПС США. До керівництва AFNORTH також входили заступники з сухопутних, повітряних і морських операцій, якими завжди були данські або норвезькі генерал-майори або контр-адмірали.

До 1993 року головними підлеглими командуваннями AFNORTH були командування у Північній Норвегії, командування у Південній Норвегії і командування на підступах до Балтійського моря (BALTAP)^[1]. BALTAP у свою чергу складалося з командувань AIRBALTAP, NAVBALTAP, LANDZEALAND (що відповідало за сухопутну оборону Зеландії та інших данських островів) та LANDJUT (командування сухопутними силами у Шлезвіг-Гольштейні та Ютландії). Командування LANDJUT відповідало за сухопутну оборону підступів до Балтійського моря з 1962 року. Штаб-квартира LANDJUT розташовувалась у Рендсбурзі (Німеччина), а сили командування складалися з 6-ї танкової гренадерської дивізії та данської дивізії Ютландія. У випадку війни LANDJUT мало бути посилено британською мобільною групою, в першу чергу 1-ю піхотною бригадою та деякими іншими силами^[2].

30 червня 1994 року штаб-квартира AFNORTH у Кольсасі була розформована^[3], а замість неї створена штаб-квартира командування ОЗС НАТО у Північно-Західній Європі (AFNORTHWEST) на авіабазі Хай-Вікем у Великій Британії^[4]. Командування AFCENT, розташоване в Брюнсумі (Нідерланди), було перейменовано на AFNORTH. 3 березня 2000 року AFNORTHWEST було розформовано, а CINCNORTHWEST передав свої повноваження регіональному штабу AFNORTH. У 2004 році він був знову перейменований — на командування ОЗС НАТО Брюнсум.

Структура

До 1993 року

Командування ОЗС НАТО у Північній Європі (AFNORTH) зі штаб-квартирою в Кольсасі (Норвегія)

Командування ОЗС НАТО на підступах до Балтійського моря (BALTAP) зі штаб-квартирою в Карупі (Данія)
- Командувач сухопутних сил ОЗС НАТО у Шлезвіг-Гольштейні і Ютландії (COMLANDJUT)
- Командувач сухопутних сил ОЗС НАТО у Зеландії (COMLANDZEALAND)
- Командувач об'єднаних військово-повітряних сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMAIRBALTAP) в Карупі
- Командувач об'єднаних військово-морських сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMNAVBALTAP) в Карупі (раніше в Кіль-Хольтенау)
Командування ОЗС НАТО у Південній Норвегії (SONOR) зі штаб-квартирою в Ставангері
Командування ОЗС НАТО у Північній Норвегії (NON) зі штаб-квартирою в Буде

У 2000–2004 роках

AFNORTH у цей період було регіональним командуванням AFCENT:

Два командування компонентами:
- Командування об'єднаних військово-повітряних сил НАТО на Півночі (AIRNORTH) в Рамштайні (Німеччина)
- Командування об'єднаних військово-морських сил НАТО на Півночі (NAVNORTH) в Норсвуді (Велика Британія)

Три об'єднаних субрегіональних командування:
- Командування ОЗС НАТО Центр в Гайдельберзі (Німеччина)
- Командування ОЗС НАТО Північний Схід в Карупі (Данія)
- Командування ОЗС НАТО Північ в Ставангері (Норвегія)

Головнокомандувачі

Головнокомандувачами AFNORTH були^[3]^[5]:

1951—1953 — адмірал сер Патрік Бринд
1953—1956 — генерал сер Роберт Манзерг
1956—1958 — генерал-лейтенант сер Сесіл Сагден
1958—1961 — генерал-лейтенант сер Горацій Мюррей
1961—1963 — генерал-лейтенант сер Гарольд Паймен
1963—1967 — генерал-лейтенант сер Роберт Брей
1967—1969 — генерал сер Кеннет Дарлінг
1969—1972 — генерал сер Волтер Вокер
1972—1974 — генерал сер Томас Пірсон
1974—1977 — генерал сер Джон Шарп
1977—1979 — генерал сер Пітер Вайтлі
1979—1982 — генерал сер Ентоні Фаррар-Хоклі
1982—1986 — генерал сер Річард Лоусон
1986—1989 — генерал сер Джеффрі Хоулетт
1989—1992 — генерал сер Патрік Палмер
1992—1994 — генерал сер Гаррі Джонсон

Примітки

↑ NATO Handbook, uploaded 1993. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 19 серпня 2014.
↑ UK Mobile Force Deployment. Архів оригіналу за 24 Вересня 2015. Процитовано 19 Серпня 2014.
↑ ^а ^б North Atlantic Treaty Organization, Senior officials in the NATO military structure, from 1949 to 2001 (PDF), архів оригіналу (PDF) за 10 Вересня 2013, процитовано 19 Серпня 2014
↑ For more on AFNORTHWEST, see Office of Public Information [Архівовано 21 Серпня 2014 у Wayback Machine.] accessed February 2009
↑ Army Commands (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2015. Процитовано 19 серпня 2014.