Коболчин

село Коболчин
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Сокирянська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040170100096521
Облікова картка Коболчин. 
Основні дані
Населення 2355 осіб
Поштовий індекс 60231
Телефонний код +380 3739
Географічні дані
Географічні координати 48°30′7″ пн. ш. 27°22′21″ сх. д. / 48.50194° пн. ш. 27.37250° сх. д. / 48.50194; 27.37250
Середня висота
над рівнем моря 		237 м
Водойми р. Кобильчинська
Місцева влада
Адреса ради 60231, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Коболчин
Карта
Коболчин. Карта розташування: Україна
Коболчин
Коболчин
Коболчин. Карта розташування: Чернівецька область
Коболчин
Коболчин
Мапа
Мапа

Кобо́лчин — село в Україні, у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

Географія

Селом тече річка Кобильчинська, права притока Дністра. На північний схід від села розташована гідрологічна пам'ятка природи «Джерело Поруб».

Село перебуває в сейсмоактивній зоні Вранча. Так, 21 січня 2023 року, в районі села Коболчин зафіксували землетрус магнітудою 3,1[1]

Історія

Перша згадка про село відноситься до 1470 року, коли бояриня Анна, сестра логофета Добрулова передала населений пункт у власність племінникам — Барсу і Шушману.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1471 особа (773 чоловічої статі та 698 — жіночої), налічувалось 234 дворових господарств, існували православна церква, поромна переправа[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Секурянської волості, мешкало 1847 осіб, налічувалось 325 дворових господарств, існувала православна церква[3].

З 1940 року село перебувало в складі Сокирянського району.

14 серпня 2015 року, в ході децентралізації, Коболчинська сільська рада об'єднували з Сокирянською міською громадою.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сокирянського району, село увійшло до складу новоствореного Дністровського району[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2326 98.77%
російська 17 0.72%
румунська 6 0.25%
вірменська 4 0.17%
білоруська 2 0.09%
Усього 2355 100%

Уродженці села

  • Багрійчук Інна Михайлівна (нар. 27.01.1969) — поетеса, публіцист, педагог. Член НСЖУ, лауреат літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської.
  • Гончар Іван Іванович (нар. 19.06.1940) — Заслужений працівник культури України (1999). Член Національної всеукраїнської музичної спілки (2002). Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003).
  • Гончар Марія Мусіївна (нар. 11.02.1937 — {{пом} 28.02.1996). — Кавалер ордена Леніна (1960).
  • Загребельний Степан Ігорович — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни 2014—2017.
  • Заришняк Анатолій Семенович (нар. 29.12.1955) — доктор сільськогосподарських наук, професор академік НААН.
  • Заришняк Іван Никифорович (нар. 03.01.1929 — пом. 26.01.2010). — Кавалер ордена Леніна (1966).
  • Заришняк Яків Петрович (нар. 20.12.1923 — пом. 17.11.1998). — Кавалер ордена Леніна (1972).
  • Кривий Микола Васильович (нар. 19.12.1948) — заслужений журналіст України.
  • Назаревич Петро Іванович (1818—1902) — народився в сім'ї дяка (пізніше священика) Івана Григоровича Назаревича, 1784 р.н., в селі Коболчин Хотинського повіту. У 1833 році визначений дяком до Свято-Миколаївської церкви села Коболчин. В 1845 році висвячений в диякона при тій же церкві. 1848 року висвячений в сан священика і направлений служити при церкви Білівці Хотинського повіту. У 1861 році переміщений до Свято-Михайлівської церкви села Гвіздівці, того ж повіту. У 1875 році переміщений на місце священика при Архангело-Михайлівській церкві села Сербичани Хотинського повіту. 18 квітня 1877 року був нагороджений скуфією, а в 1887 році — камилавкою. 7 лютого 1878 року затверджений духівником по 5-му округу Хотинського повіту. 15 травня 1899 року за 50-річну службу нагороджений орденом св. Володимира 4 ступеню. 24 липня 1900 року, згідно проханню, звільнений за штат через похилий вік. Помер 11 січня 1902 року.
  • Ратар Василь Іванович (нар. 1939) — український медик.
  • Ротар Василь Якович (нар. 09.03.1921 — пом. 26.06.1988) — Герой Соціалістичної Праці, кавалер двох орденів Леніна.
  • Серебрянський Дмитро Миколайович (нар. 1980) — фінансист, науковець, кандидат економічних наук.
  • Яковина Ольга Прокопівна (нар. 19.05.1927 — пом. 28.08.2002) — Кавалер ордена Леніна (1957).
  • Кліщук Владислав Ігорович (нар. 10.03.1995 — пом. 22.05.2022) — лейтенант поліції роти особливого призначення ГУНП у Чернівецькій області. Учасник АТО, ООС та російського вторгнення в Україну (з 2022 року). Загинув при виконані службових обов'язків у складі полку спеціального призначення НПУ «Сафарі», біля населеного пункту Вільноандріївка Запорізького району Запорізької області.

Примітки

  1. ↑ На Буковині зафіксували черговий землетрус.
  2. ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1072)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.