Клас Альстремер

Клас Альстремер
Народився9 серпня 1736(1736-08-09)[1][2][3]
Алінгсос, Ельвсборг, Швеція
Помер5 березня 1794(1794-03-05)[1][2][3] (57 років)
Кунгсбака, Галланд, Швеція[3]
Країна Швеція
Діяльністьботанік, підприємець, агроном, натураліст
Alma materУніверситет Уппсала
Науковий керівникКарл Лінней
ВчителіКарл Лінней
ЧленствоШведська королівська академія наук
Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Туринська академія наук[3]
Геттінгенська академія наук
БатькоJonas Alströmerd
Брати, сестриPatrick Alströmerd
Johan Alströmerd
У шлюбі зSara Catharina Sahlgrend
Alstroemeria sp., ботанічна ілюстрація С. Родес (Sarah Rhodes), 1804/1805

Клас Альстремер (швед. Clas Alströmer; 9 серпня 1736 — 5 березня 1794) — шведський натураліст, ботанік, промисловець та меценат, з 1778 року барон.

Біографія

Народився у сім'ї новатора сільського господарства, успішного підприємця Йонаса Альстремера[sv]. Його мати швед. Margareta Clason померла через два роки після народження сина, через три роки його батько одружився з швед. Hedvig Elisbet Paulin. Відомо, що у Класа було три брати: Патрік[sv], Август (1735—1773) та Йохан (1742—1786). Всі діти Йонаса Альстремера отримали якісну освіту та виховання, у віці 14 років Клас разом із братами відправився в Уппсалу.

Вивчав природознавство, хімію та економіку в університеті Уппсали. Серед його вчителів були Карл Лінней та Юхан Готтшальк Валлеріус. З метою вивчення іспанської мови Альстремер у 1760 році здійснив подорож у Іспанію. На зворотному шляху додому він відвідав Італію, Францію, Німеччину, Голландію та Англію.

Завдяки рекомендаціям Ліннея його приймали вчені у різних країнах і для нього було відкрито багато бібліотек. Під час поїздки він писав листи Ліннею та вів нотатки про уклад сільського господарства та промисловості цих країн. Повернувшись до Швеції у 1764 році він кілька років жив у Стокгольмі. Під час закордонних поїздок він зібрав велику кількість рослин, риб, равликів та інших зразків для музею у рідному місті Алінгсосі та для колекції Ліннея. У 1770 році він переїхав до Гетеборга, де займався сімейним бізнесом, а 6 грудня 1770 він одружився нашвед. Sara Katarina Sahlgren (1748—1818) доньці шведського комерсанта та відомого філантропа Нікласа Сальгрена. У 1785 році Альстремер поселився у маєтку швед. Gåsevadsholm, де помер у віці 57 років.

Цікавлячись природничими науками, він надавав підтримку шведським вченим, таким як Адам Афцеліус, Карл Петер Тунберг, хімік Торберн Улаф Бергман та багатьом іншим.

Багато років листувався з Карлом Ліннеєм[5]. Залишаючись комерсантом, Альстремер у приватному ботанічному саду проводив дослідження рослин, культивованих у Південній та Західній Європі.

Колекція рослин сина Карла Ліннея, Карла Ліннея молодшого, в значній мірі складається з дублікатів зразків, що увійшли до колекції його батька, — так званий «Малий гербарій»(лат. Herbarium parvum) — деякий час перебувала у Альстремера: барон надав Карлу Ліннею молодшому позику для подорожі Європою, взявши гербарій як заставу. Пізніше цей гербарій був подарований Шведській королівській академії наук і тепер зберігається у Стокгольмі[6].

Альстремерія

Іменем Класа Альстремера у 1762 році Карл Лінней назвав рід південноамериканських рослин Альстремерія (Alstroemeria), зразки насіння двох видів якого Альстремер прислав Ліннею з Іспанії, де ці рослини вже вирощували на той час[7].

Примітки

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133848574 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Clas Alströmer — 1917.
  3. а б в г www.accademiadellescienze.it
  4. IPNI,  Alstr.
  5. The Linnaean Correspondence — Biography: Clas Alströmer to Carl Linnaeus (1759—1774). Архів оригіналу за 24 Вересня 2014. Процитовано 23 Вересня 2014.
  6. Біографія Карла Ліннея молодшого ([1] [Архівовано 18 серпня 2000 у Wayback Machine.](англ.), [2] [Архівовано 29 вересня 2012 у Wayback Machine.](швед.)) на сайті [3] [Архівовано 31 Березня 2019 у Wayback Machine.] (Перевірено 10 вересня 2009)
  7. Баранова М. В. Семейство альстрёмериевые (Alstroemeriaceae) // Жизнь растений: В шести т / Гол. ред. А. Л. Тахтаджян. — М. : Просвещение, 1981. — Т. 6. Цветковые растения. / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. — С. 91—94.

Посилання

Джерела