Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) — громадська українська екологічна організація. Створений у 1989 р. Директором центру є заслужений природоохронець України В. Є. Борейко. Заступником директора є д.б.н. І. Парнікоза. До 2017 р. офіс організації знаходився в будинку по вул. Івана Виговського, 20г.
Центр є офіційним членом Міжнародного товариства захисту тварин — WSPA, членом Міжнародного Соціально-екологічного союзу — МСОЕС[1], членом Міжнародного союзу охорони природи — IUCN.
Центром видаються книги і буклети з охорони природи. Вперше в Україні розроблені курси з екологічної етики і природоохоронної естетики для шкіл. Центром проведено понад 60 різноманітних міжнародних та українських конференцій і семінарів з охорони природи. Центр розробляє і популяризує дві перспективні природоохоронні концепції майбутнього — прав природи та ідею абсолютної заповідності.
За час свого існування Центром створено або розширене 588 об'єктів природно-заповідного фонду у 20 областях України. Верховною Радою України затверджено 18 природоохоронних законів, розроблених Центром спільно з низкою громадських організацій та народних депутатів. Центром видано понад 200 найменувань книг з охорони природи, з 1999 р. опубліковано 50 випусків «Гуманітарного екологічного журналу», на який можна підписатися в будь-якій країні світу, а також 28 випусків бюлетеня «Охорона біорізноманіття та заповідна справа в Україні»[8].
Для підготовки молодих природоохоронців Центр проводить щорічні семінари, а також Заповідні школи Борейко-Войцеховського (спільно з польською екологічною організацією «На користь всіх істот»).
Центр домігся затвердження Мінприроди України Правил утримання диких тварин у неволі, а від Міносвіти України — Переліку альтернативних методів і об'єктів для їх використання замість експериментальних тварин, а також Порядку проведення науковими організаціями досліджень, експериментів на тваринах.
У 2012 році Центр, спільно з Асоціацією зоозахисних організацій України, домігся затвердження в Мінагрополітики України Порядку використання тварин у сільському господарстві, нормативного акта, що дозволяє захистити сільгосптварин від жорстокого поводження.
З 2009 року Центр спільно з Держслужбою заповідної справи почав проведення Всеукраїнського перепису стародавніх дерев. Виявлено близько 300 стародавніх дерев, з них 43 дерева, яким 1000 або більше років. За матеріалами перепису понад 160 стародавніх дерев з 12 областей України отримали статус пам'ятника природи.
У 2011 році Центр, спільно з Громадою Рибалок України, домігся законодавчого закріплення заборони на виготовлення, збут і застосування браконьєрських знарядь (отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електровудок, вибухових речовин, пташиного клею та мононіточних сіток з волосіні) та заборони ввезення в Україну капканів, мононіткових сіток з волосіні та електровудок, які використовуються виключно з браконьєрською метою.[12]
У 2012 році Центр, спільно з Громадою Рибалок України, домігся повернення прав громадським екологічним інспекторам складати протоколи на браконьєрів, а також заборони на ввезення до України отрути — фосфіду цинку.
У 2015 році з ініціативи КЕКЦ прийнято два Закони України щодо охорони природи.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (№ 322-VIII від 9.04.2015 р.). Цим Законом заборонено рекламу браконьєрських знарядь лову, повернені права громадським екологічним інспекторам складати протоколи за ст. 85, 88-1, 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до завдань природних заповідників додано «підтримка природних процесів і явищ», з 1 квітня по 15 червня введений місячник тиші у місцях розмноження диких тварин із забороною санітарних рубок, стрільби, проїзду на моторках, проведення фейєрверків, організації ралі і інших змагань на транспортних засобах, до заборонених знарядь лову віднесено самолови, петлі, самостріли, електрогін.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» (№ 323-VIII від 9.04.2015 р.). Цим Законом заборонено проведення в заповідних зонах національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників проведення поступових і суцільних рубок, вирубування дуплистих дерев, видобуток піску і гравію. Зі списку мисливських видів викреслено 12 видів птахів, що охороняються Бернською конвенцією, зі списку «шкідливих» видів викреслені сорока, сойка і грак, до числа заборонених знарядь віднесені капкани, заборонений селекційний відстріл в природних заповідниках, землекористувачі, на землях яких мешкають види тварин або рослин з Червоної книги, зобов'язані їх охороняти, заборонено використовувати ведмедя і вовка як притравку на притравочних станціях, заборонено створення і діяльність пересувних зоопарків, звіринців і виставок диких тварин.
Бейдик О. Дерева-патріархи столиці // Краєзнавство. Географія. Туризм № 40 (573), жовтень 2008. — С. 14—16.
Боротьба з незаконними велотрасами
18 жовтня 2015 на офіційному сайті Центру оприлюднений матеріал під назвою «Как уничтожать трассы даун-хил»[13]. Автори пояснюють читачам всю згубність для природи велотрас «даун-хіл», що масово будуються останнім часом у природно-заповідних об'єктах, чим завдають шкоди ґрунтам та рослинності, та закликають боротися з ними, насамперед безпосереднім знищенням, а також притягувати до адміністративної та карної відповідальності тих, хто їх створює.
↑Ухвала суду к-42453/10-с. Вищий адміністративний суд України.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Щорічна доповідь НУО «Громадська оцінка процесу реалізації національної екологічної політики у 2011 році»(PDF), У 2010 році Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» та Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» успішно оскаржили в адміністративному суді законність переліку інформації із грифом «Для службового користування» у Мінприроди. До такої інформації було віднесено, поміж іншим, інформацію щодо боротьби з контрабандою зразків дикої флори і фауни, озоноруйнівних речовин, а також інформацію про регулювання екологічних питань на транскордонних річках України (басейн Дунаю, Західного Бугу, Сіверського Дінця), в тому числі з країнами Європейського Союзу. Своїм рішенням, яке було підтримано апеляційним та вищим судами, суд визнав незаконним дії Мінприроди щодо віднесення такої інформації до ДСК. Рішення було виконано Мінприроди.[недоступне посилання з липня 2019]
↑«Льодовиковий період» у заповідній справі (огляд ситуації у заповідній справі в Україні за 2008–2012 рр.)(PDF), Екологія–Право–Людина (17–18 (57–58) 2013), архів оригіналу(PDF) за 5 травня 2015, процитовано 27 червня 2013, Громадські організації (Київський еколого-культурний центр та ГО «ЕкоПраво-Київ») звернулися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. 13 січня 2011 року, постановою №2а-18357/10/2670 суд постановив позов задовольнити повністю: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію Природного заповідника «Розточчя» при Національному лісотехнічному університеті України» від 1 листопада 2010 року № 1032. А{{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
↑Алла Шершень (8 червня 2011 року). Доповнення до закону "Про тваринний світ" сприятимуть захисту від браконьєрів - М.Томенко. УкрІнформ. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 27 червня 2013. Україна приєдналася до країн Європи, у яких заборонено використання, продаж та ввезення браконьєрських сіток для риболовлі, а також електровудок, вибухових речовин та мисливських капканів.
На цьому наголосили під час прес-конференції в УКРІНФОРМі народний депутат, заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, президент ВРГО "Громада рибалок України" Андрій Неліпа, коментуючи набуття чинності ініційованих ними змін до закону "Про тваринний світ" (щодо посилення заходів із боротьби з браконьєрством).