Кеті народилася в Угорщині[3][4][5]. Була дочкою дочка Ілони Мартон (репортер United Press International) та Ендре Мартона (журналіст Associated Press). Її батьки пережили Голокост Другої світової війни, але ніколи не розмовляли про це. Батьки відсиділи майже два роки у в'язниці за безпідставним звинуваченням у шпигунстві на користь США. Кеті і її старша сестра на цей час були поміщені під опіку чужих людей. Вихована католичкою, вона дізналася набагато пізніше і випадково, що її бабуся і дідусь були євреями, які були вбиті в концентраційному таборі Освенцим.[6] Серед численних нагород, що її батьки отримали, була Премія Джорджа Полка за висвітлення угорської революції 1956 року. Сім'я втекла з Угорщини після революції і оселилася в Чеві-Чейз, штат Меріленд, де Мартон навчалася у середній школі Bethesda-Chevy Chase High School.
Мартон була тричі одруженою. Її перший чоловік - Керролл Ветцель, колишній міжнародний інвестиційний банкір з Філадельфії. Другий чоловік, ведучий ABC News, Пітер Дженнінгс. У них народилося двоє дітей. Розлучилися у 1993 році.
Її третім чоловіком був дипломат Річард Голбрук. Вони жили разом з 1995 року до його смерті в грудні 2010 року. Кеті часто подорожувала з ним під час його дипломатичних місій в колишню Югославію та на Близькому Сході.[7][8] Вона писала про свою любов і після його смерті свої мемуари "A Love Story".[9]
Нагороди
Мартон отримала кілька нагород за її репортажі, зокрема Гуманітарну премію Ревеки Когут Національної ради єврейських жінок 2001 року, у 2002 році Премію Матриця для жінок, які змінять світ (Matrix Award for Women Who Change the World), Премію імені Джорджа Фостера Пібоді. Отримала Хрест командора Ордена за заслуги Республіки Угорщина - найвищої цивільної нагороди Угорщини. Отримала Премію досконалості міжнародного центру Нью-Йорка (The International Center in New York's Award of Excellence). Її автобіографічна книга "Вороги народу: Подорож моєї сім'ї в Америку" (Enemies of the People: My Family's Journey to America) була фіналістом Премії Національного кола книжкових критиків (National Book Critics Circle Award) у 2009 році.[10]
↑The Daily Beast: "In Syria, Europe & Boston, the Past Is Never Finished" by Kati Marton [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] May 11, 2013 |Raised Catholic by my mother and father, I didn’t learn until adulthood that my maternal grandparents were in one of Adolf Eichmann’s early transports from the Hungarian countryside to Auschwitz. My parents, converted Jews, tried to shield me from the murderous hate they had experienced in Budapest; they had told me my grandparents had perished under the Allies’ bombs