КвотуванняКвотува́ння (лат. quota — скільки) — встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок; встановлення певних розмірів (меж) змін вартості валют, цінних паперів на біржах. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності. Різновиди квотРозрізняють квоти:
Квоти (контингенти) поділяються на глобальні та індивідуальні. Глобальні квоти встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар експортується, або з яких він імпортується. Індивідуальні квоти встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись, або з якої він може імпортуватись[2]. Квоти на теле- і радіомовленніКвотування теле- та радіоефіру застосовується в багатьох країнах як інструмент культурної політики. Квоти можуть визначати загальний відсоток медіаконтенту, виробленого в країні, або ж мови ефіру. Одним із найяскравіших прикладів такого квотування є Закон Тубона, прийнятий у Франції в 1990-х роках з метою захисту позицій французької мови, зокрема в медіапросторі. Станом на 2016 рік у Франції діє квота на 40 % для музичного контенту французькою мовою, з якого не менше половини — нові твори, котрі мають транслюватися у прайм-тайм[3]. Прикладом ефективності квотування є Німеччина, де станом на 2005 за відсутності квотування частка німецькомовних виконавців зменшилась до 1,2 %, проте завдяки квотуванню підвищилася до 25 %[3]. В Україні про необхідність квотування в медіапросторі для захисту україномовних митців на державному рівні було оголошено лише у 2016 році, коли дослідження громадських активістів показали, що частка україномовних пісень у радіоефірі скоротилася до 4-5 %[3]. На необхідності такого кроку наголосив міністр культури України В. Кириленко[4][5], а група депутатів внесла законопроєкт «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)[6], що передбачає встановлення квоти у 50 % «українських авторів і виконавців», з яких не менше 75 % — державною мовою. Див. такожПримітки
Джерела
Література
Посилання
Information related to Квотування |