Квасово розташоване у мальовничому місці на правому березі річки Боржави, одне з найдавніших не тільки на Берегівщині, а й в усьому Закарпатті.
Археологія
Як показали археологічні дослідження, територія сучасного Квасова і його околиці були заселені стародавніми людьми понад 100 тис. років тому назад. З того часу люди постійно поселялися тут, про що свідчать чисельні знахідки древніх предметів різних епох, у тому числі і два скарби бронзових виробів віком понад 3 тис. років.
Історична довідка
Перша письмова згадка про Квасово відноситься до 1295 року[1][джерело?]. Саме цього року 24 червня була видана грамота, у якій повідомляється про землю Коазоу, королівське село, біля якого знаходилися такі місцеві назви як Оток, р. Салва, р. Бо ржава. Саме поселення, звичайно, виникло ще раніше.
У 8-9 ст.ст. на місці квасівського замку стояло поселення стародавніх слов'ян від яких і походить сучасна назва села-Квасово (від слова «квасний; джерело квасної води»). Згодом у 13 ст. село уже належало до володінь угорського короля. Вигідне розташування Квасова спонукало до побудови тут замку. І хоч у писемних джерелах він вперше згадується як володіння родини Мотучіної лише в 15 ст.; але його кругла вежа була збудована набагато раніше. Первісно село розміщувалося на схилах гори, де стояв замок. Останній, однак, проіснував лише до 1564 року, коли його остаточно зруйнували війська австрійського імператора під командуванням полководця Лазаря Шведні. З того часу і до наших днів стоїть у руїнах. А гору, на якій він розташований називають «Город».
Протягом своєї історії село належало різним власникам — панам. Найбільш відомими серед них були такі, як Нодьмігаї, Мотучіної, Лоньяї, Рейгані, Перені, Карої, Погань. Центром їхніх квасівських маєтків був спочатку замок, а коли його зруйнували, то ним став палац, зведений біля замку у 17 ст. Він зберігався до наших днів. Саме Квасово було невеликим поселенням. Так, у 1647—1648 роках тут зафіксовано всього 25 хат. Через 10 років його повністю знищили польські війська. Пізніше село відродилося, але під час війни угорців проти австрійців під керівництвом Ференца Ракоці ІІ (1703—1711 рр.) зазнало такої руйнації, що його довелося заселяти знову. Під час перепису 1749 року у Квасові зареєструвалися всього 4 хати і 6 жителів; а також відзначили що дерев'яна греко–католицька церква стоїть у занедбаному стані, бо більшість вірників покинули село.
Нинішні квасівчани є нащадками тих, хто між 1750 і 1775 роками прийшли у Квасово, переважно із сучасних Іршавського та Мукачівського районів. Коли у 1775 році цісарівна Марія Терезія розпорядилася навести лад із повинностями, які виконували селяни для панів, то її представники провели опитування і у Квасові. У першому пункті цього документу відзначено, що 10-12 років перед цим (1775 р.) село стояло пустим і тільки згодом сюди почали переселятися люди. Крім інших цей документ підписав і тодішній староста села — Василь Гопак. На кінець 18 ст. у Квасові вже проживало 250 чоловік. У подальшому їх число зросталося, але дуже повільно, бо ще і в 1861 році їх було всього 291 чоловік. Серед них родини: Белла, Білкей, Бурчо, Ворчак, Гелетей, Гопак, Грищенко, Деяк, Костьо, Кузан, Кепіч, Лукач, Марко, Ногач, Рущак, Сароз, Соломка, Сондак, Турані, Чегіль, Черешня. Окрім українців у Квасові проживало і кілька угорців та євреїв. Тільки у другій половині 19 ст. Квасово починає швидко зростати так, що у 1870 році тут було вже 98 будинків і 675 жителів, тобто на одну хату припадало більше як 6 чоловік! У цьому, можливо, свою роль зіграв і заснований у 1809 році завод по виробництву квасців (урочище «Біла глина») та початок видобутку каоліну.
З 1844 р. відома найдавніша печатка громади, описана відомим закарпатським краєзнавцем Т.Легоцьким як «зображення людини, що збирає фрукти з дерева». 1904 р. за цією печаткою було затверджено герб селища: на блакитному щиті - селянин, що збирає виноград із куща.
На 19 ст. припадає і будівництво у Квасові нової церкви. З самого початку (18 ст.) у селі існувала греко–католицька дерев'яна церква і патріархальний будинок. Знаходилися вони біля сучасної церкви, трохи на схід. Протягом 1894—1895 рр. замість них були побудовані сучасна церква і фара крім того, саме з цього часу службу в церкві почали вести двома мовами: українською та угорською.
Перша половина 20 ст. видалася для всіх, у тому числі квасівчан, важкою і трагічною. Дві світові війни, перехід до різних держав (Чехословаччина, Угорщина, Радянський Союз) не сприяли розвитку села, а чимало жителів Квасова загинуло на різних фронтах. Та попри все це Квасово існує, розвивається. Квасівчани на великий подив вчених — етнографів, живучи в чужому етнічному оточенні, зуміли протягом століть зберегти свою національність, віру. У цьому свою роль зіграла, мабуть, і багата, насичена та цікава історія Квасова.
Топоніми села і його околиць
Вулиця Пушкіна дуже часто називають Третьою. Ця назва закріпилась за цією вулицею тому, що вона розміщена по рахунку від Головної третьою по порядку. Ця вулиця утворилась близько 50-60 років тому. Спочатку вона була дорогою в поле, але з розширенням села вона швидко забудувалась.
Вулиця, що веде до річки Боржава носить назву — Боржоуцца (вул. І.Франка). Ця назва виникла від назви річки до якої вона веде. Ця вулиця дуже важлива, адже більша кількість орної землі, пасовищ знаходиться на лівому березі р. Березі. Вулиця Боржоуцца веде до єдино моста через р. Боржава.
Від розташування такого обєкта як цвинтар походить назва ще однієї вулиці — Теметеуцца (Цвинтарна). Ця вулиця проходить біля сільського цвинтаря і веде в бік села Нодьберег і виходить на Головну (вул. Леніна).
В околицях нашого села багато урочищ, лісів, ярів, горбів. Всі вони мають свої назви
а) Назви рельєфу.
Між Квасово і селом Бене височить серед рівнини гора під назвою Келеменова. Про назву існує легенда .
Люди розповідають, що в ті часи, коли на наш край напали татари, то під горою було викопано яму, де пани поховали свої скарби і переховувались самі. Але грошей було багато, а наїдку мало. Так і померли всі з голоду і стережуть гроші в сховку.
Жив у с. Бене вівчар і мав чотирнадцятирічного сина на ім'я Келемен.
Хлопець багато чув про схованку під горою. Часто пас овець під нею і одного разу надумав пошукати скарб. Заліз у темну яму і наткнувся на залізні двері. Постукав палкою і двері відчинилися. З'явився малий карлик з білою бородою і сказав:
— Не бійся, хлопче, у мене добре тобі буде.
Келемен знайшов та й залишився там.
Люди знайшли овець, а Келемена відшукати не вдалося. Побивався батько, дуже побивався і все роздумував де міг його хлопець подітися. Прийшли йому на думку скарби в горі.
Рушив за сином, але проникнути за двері не міг. Але він від дверей не відходив і дочекався: на дев'ятий день залізні двері відчинилися, і вийшов до батька Келемен.
– Не плач, батьку, — каже син, — не побивайся. Хоч я додому вже ніколи не вернуся, але мені тут добре. В цій горі справді багато золота, але є тут одна криниця. У криниці заперті ключі від моря, і якщо хтось розіб'є гору, то море заллє всю землю. Тому скажи людям, аби й не думали про гроші, гору не розбивали.
І досі ніхто не розбиває гору. Заросла вона деревами, кущами. А що сина вівчаревого звали Келеменом, гора й досі називається Келеменовою.
(Легенда записана за книгою І.Хланти «Легенди нашого села»).
При в'їзді у село, зліва від дороги височіє «гора» що заросла кущами і деревами. Це найвища височина у районі с. Квасово. Вона носить назву Лонт.
Назва цієї височини походить здавна, ще за часів Австро-Угорської імперії. Цей ліс був власністю одного з багатих людей, що мав подібне прізвище до назви гори. За нею і закріпилась до сьогодні ця назва. Цю височину і тепер називають Лонт. Урочище Кийтагів носить назву через те, що знаходиться між двома височинами Лонт і Конго. Це сідловина між названими височинами і в перекладі з угорської мови кейт- два, гів височини. З цього і закріпилась назва Кейтагів за цим урочищем.
Лазоші- це урочище, що знаходиться на правому березі річки Боржава. Це рівна, плоска територія, що простягається від дороги, яка веде від села Квасово до села Нодьберег, до лісу назвою «Атак » і «Цабар». Пішла назва від слово «лаз», що означає поле, яке використовувалось під сінокіс і пасовище.
Фінансове — урочище, яке належало квасівській жінці, що вийшла заміж за чоловіка, який працював у фінансовому управлінні Бережського комітату . За жінкою закріпилось прізвисько «Фінанска», то і землю, якою користувалась назвали Фінансове.
Челениця — підвищення, що знаходиться між с. Квасово і с. Нодьберег. Тут на поверхню виходить червона глина . Від цього і пішла назва Челениця.
Село оточує кілька височин і кожна має совю назву, які використовуються місцевими жителями .
Грунок — це височина, що розташована на південний захід від села.
Слово Грунь у значенні «гора, гірський хребет, схил, горб».
У багатьох мовах грунь — «вкрита лісом невелика гора ». вважається, що це запозичення з румунської мови (gruin — " пагорб ", " верхівка пагорба ").
височини Госсугедь і Керекгедь названі так від своєї форми. Госсугедь — в перекладі з угорської мови — довга гора, вона дійсно має видовжену форму.
Височина Керекгедь в перекладі з угорської мови — кругла гора, подібна до великого колеса.
Урочище Комбошдра — це лощина, зниження в якій завжди було багато грибів і в перекладі з угорської означає " Грибна яма ".
б) Назви, що зв'язані з іменами людей.
Логова Баня — це місце, де місцеві жителі пробували шукати золото. Прокопавши досить глибоко штольню, але укріплення стінок і верха було зроблено неправильно, тому стався обвал під яким загинув на прізвисько Лога. Цю місцевість почали називати Логова Баня — тобто Логова копальня.
Аттак — урочище, ліс, що знаходиться між річками Мала Боржава і Боборжава. Давно цей ліс належав угорському міністру Оттокі. Тут велась заготівля деревини, яку вивозили в Угорщину. Місцеві жителі тут працювали. Коли їх питали де вони працюють, то вони відповіли, що Оттокі. Пізніше закріпилась назва «Аттак».
Грюнфельдчин керт — це великий сад, що знаходився по праву сторону дороги з с. Бене до с. Квасово. Сад належав власниці — поміщиці Грюнфельд. Назва Грюнфельдкерт закріпилась за садом і по сьогодні.
Дюрікова криниця — це джерело, що витікає з-під берега в Угорщині Грунок. Тут знаходиться земля, що належала жителю села Дюрію (Юрі), який доглядав і вичищав цю криницю.
Окремі поля також носять імена людей, що володіли цими полями. До них можна віднести: Костюське — поле належало сім'ї Костю, Глебівське — сім'ї Глеба, Розина Яма — хазяйкою виноградника біля Розалія.
Фоврія — це виноградники на схилі Грунка і назва дана від імені власника Йовжефа Форі.
В назвах окремих частин села є і така назва як Панський керт. Тут і тепер стоїть (колишній) будинок. Він був побудований на найвищій частині села біля руїн замку. Біля будинку був сад, що розкинувся на схилі підвищення, басейн. Тому ця частина території і називається «Панський керт».
в) В основні назви рослини
Чи бачили ви буковий ліс? Він схожий на величний храм з колонами: стовбури буків дуже гарні — гладенькі, рівні, сірувато — зеленяві, схожі на мармурові. Та ростуть буки не скрізь. Найбільше їх на Закарпатті у гірській частині. Але біля с. Квасово росте справжній буковий ліс. Чому він тут росте пояснити важко. Але цей ліс, буковий, і дав цьому урочищу назву " Буковина ".
Інша територія носить назву Черешнюш, бо тут росте багато диких черешень. Вони і дали назву лісу, який тут росте.
г) Інші назви
Річка Боржава — протікає біля села Квасово. Вона бере початок з полонини Боржава, що і дало їй назву. Впадає в р. Боржава і маленька притока, яка сьогодні майже зникла, носить назву Мала Боржава. Назва її напевне дана на противагу р. Боржави і її називають Малою Боржавою.
Навколо села, з схилів бере початок багато ярів, які зносять талі і підземні води в р. Боржава.
Одним із таких ярів є Великий Яр. Він найбільший і найдовший. Неодноразово його води наносили шкоду місцевим жителям. Тепер його води відведено у обвідний штучний канал Безіменний. Ще один яр носить назву Чергів. Цей яр бере початок на височині у лісі Буковина. В яру під час дождів тече бургливо вода, а в час посухи кількість води зменшувалась, але вода текла з висоти з перепадами, як краплями. Коли води багато, то шум чути далеко. В народі назвали це явище " чергет ", " черек ". це і дало назву цьому яру Чергів.
Назва однієї з місцевостей походить від виходу на поверхню кристалічних порід — це Камінь. Починається ця височина біля р. Боржава, де найчіткіше видно вихід кристалічних порід. Місцеві жителі передають легенду, що на початку скелі, де стояв колись водяний млин, треба викопати яму глибиною і можна знайти двері, що ведуть у підземний хід у підвали Квасівського замку. Є переказ, що на верху скелі біля замку знаходився колодязь, який мав вихід до р. Боржави. Люди твердять, що спустивши качку в колодязь і вона випливла до річки Боржава.
Один з провулків носить назву " Кріпта ". тут колись знаходилось місце поховання — цвинтарі — євреїв, що проживали в селі, і християн. Ці кладовища розділяла мала вулиця. Тут було побудовано склеп для поховання місцевої поміщиці Погань Розалії. Тому за цією місцевістю і закріпилась назва " Кріпта " (склеп для поховання).
Вузьке місцеве між річкою Боржава і горою Лонт носить назву Сорош, тобто звужена місцевість.
Біла глина — це урочище розташовано з лівого боку при в'їзді в с. Квасово. Воно одержало назву від того, що тут збирались відходи після одержання з породи — алунітів — квасці. Відходи білого кольору і їх тут багато.
В околицях села є ще окремі території, урочища і вони мають свої назви, але ніхто з жителів села не може дати їм пояснення. Над цими топонімами ще буде необхідно попрацювати.
На правому березі річки Боржави між Брегівською та Келеменською горами ще видно руїни Квасівського замку, що заросли чагарниками та колючими пагонами шипшини. Із стратегічної точки зору фортеця займала дуже важливе місце, адже звідси контролювався так званий Соляний шлях, який вів з Мараморошу вглиб країни. На думку Тіводора Легоцького, замок та прилежне до нього поселення дістали назву від скелі Ковачи, що знаходиться поблизу.
Перша письмова згадка про фортецю датується 1390 роками, коли король Жігмонд дарує її Яношу — сину Дьєрдя Нодьмігалі, разом із поселенням Варі. Пізніше власником стає родина Які. Цю сім'ю, мала власне минуле, історія з невідомих причин забуває. Які мали великі маєтки в Самарі та Белшев-Солнок (Трансільванія).
Один із членів цієї родини — Дьєрдь І згадується в 1400 році, як наджупан Березького комітату. Одну з гілок родини, вже за назвою маєтку, стали називати Касоні, а її представник Ласло Касоні-якчі у 1505 році був делегатом Березького комітату на ракошських державних зборах.
На деякий час від Які забрали значну частину їх маєтків. Деякі з них дісталися родині Гуняві, у тому числі графу Яношу Гуняві. Так в 1461 році у Квасівському замку стала володаркою його дружина Ержебет Складі.
Сім'я які багато раз судилася зі своїми сусідами, що не завжди приводило до бажаного результату. Одного разу їх сусіду Баторі Саніслофі вдалося заволодіти Квасівським замком. Пізніше він перейшов у спадщину родині Мотузяної (Якчі-Касоні Катерина мала його за придане), у 1540 році Дьєрдь та Пал Мотузної продали маєток хустському Капітану Криштоффу Каваші. В тексті грамоти, що датована 1543 роком, говориться, що до замку належали навколишні землі, двоколісний млин на річці Атак, млин та митна переправа на р. Боржава.
1546 року Квасівський замок повертається до родини Мотузяної. Користуючись ворожнечею, яка виникла між
Королем Фердинандом і та трансільванським князем Жігмондом Якошем, Пал Мотузної влаштував у Квасівському замку справжній грабіжницький притон, відмешканців якого тремтіли навколишні поселення. Разом з Меньгертом Балашша Пал Мотузної перекинувся в табір прибічників цісаря, за що князь, який тоді володів усією територією Березького комітату, у своєму наказі, виданому в Дюдоферегервані наказує конфіскувати Квасівський маєток дарує його управителю. Мукачівського замку Ференцу Галтері.
Розбій, який чинили Мотузяної, добряче набрид, за що він у 1563 році висилає в комітат розсліду вальну комісію. На державних зборах в Пожоні було вирішено дозволити провести перевірку головному капітану, щоб вирішити: чи потрібен Квасівський замок з точки зору оборони країни, чи ні. Якщо виявиться. Що є в ньому потреба, то тут розмістять цісарські казарми, якщо ні, то фортецю потрібно зруйнувати. Та, оскільки замок знаходився у власності Яноша Жігмонда, вирішити це питання так і не вдалося.
У 1564 році, коли Лазар Швенді, разом із цісарськими загонами зайняв навколишні території, Квасівську фортецю теж взято штурмом. Тоді й зруйновано укріплення. Та останній нищівний удар завдали замку татари, які вщент розгромили його у 1567 році. Після цього Квасівська фортеця вже ніколи ніколи не відбудовувалася.
Центром замку і, водночас найдавнішою його частиною, була вежа шириною, що розташовувалася в південно-західному куточку фортеці. Саме до неї було прибудовано захисну стіну трикутної форми. Замок був захищений з північного боку крутою скелею понад, а з інших трьох сторін оточений системою ровів. Дослідники вважають, що укріплення збудовано в період від ХІІ до XIV століття. Квасівський замок був одним з найгарніших, що побудовані за зразками Середнянського.
З вище наведеного видно, що Квасівський замок не мав важливого оборонного значення. Цей замок був типовим феодальним гніздом. Феодали грабували місцеве населення. В таких замках вони проводили час в гульках, полюванні.
Квасівський замок часто міняв своїх хазяїв. Він мав довгу історію: з часу згадки про замок 1390 р. і до 1567 р. часу його повного зруйнування.
Сьогодні руїни замку носять непривабливий вид. Стіни будов складу, колишнього колгоспу, підійшли до південної стіни замку.
Я, думаю, що при дальшому неправильному відношенні до цього пам'ятника він буде швидко руйнувати і є загроза, що цей пам'ятник може зникнути.
Рідне Квасово моє
Ранком вулицею я йду
З друзями в школу
Зеленіють на лугу
Верби і тополі
Приспів(2 рази)
Рідне Квасово моє
Шириться, міцніє
Бачу майбуття твоє
В срібній долині я.
Ген і річка протіка
Близько біля школи
Де купаємось щодня
Влітку ми доволі
Приспів
А за річкою луг
Ліс стоїть стіною
Все, що бачу навкруги
Так любиме мною
Приспів
В школі наші вчителі
Всьому нас навчають
Нам у рідному селі
Всі добра бажають .
Приспів
Сяє сонце золоте
Вітер повіває
Рідне Квасово моє
Квітне, розквітає
Автор - покійний вчитель музики Симчо Михайло.
Туристичні місця
Фрагмент руїн Квасівського замкуКвасівський замок — феодальний замок XII—XIII ст. розташований на торговельному шляху з Марамороша в Задунав'є, контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини.
- Як показали археологічні дослідження, територія сучасного Квасова і його околиці були заселені стародавніми людьми понад 100 тис. років тому назад. З того часу люди постійно поселялися тут, про що свідчать чисельні знахідки древніх предметів різних епох, у тому числі і два скарби бронзових виробів віком понад 3 тис. років.
Біла глина — це урочище розташовано з лівого боку при в'їзді в с. Квасово. Воно одержало назву від того, що тут збирались відходи після одержання з породи — алунітів — квасці
Один з провулків носить назву " Кріпта ". тут колись знаходилось місце поховання — цвинтарі — євреїв, що проживали в селі, і християн. Ці кладовища розділяла мала вулиця. Тут було побудовано склеп для поховання місцевої поміщиці Погань Розалії.
Abdulrahman Ghareeb Ghareeb bersama Al Nassr pada tahun 2023Informasi pribadiNama lengkap Abdulrahman Abdullah GhareebTanggal lahir 31 Maret 1997 (umur 26)Tempat lahir Jeddah, Arab SaudiTinggi 165 m (541 ft 4 in)Posisi bermain Sayap kiriInformasi klubKlub saat ini Al-NassrNomor 29Karier junior2011–2018 Al-AhliKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2017–2022 Al-Ahli 93 (13)2022– Al-Nassr 45 (7)Tim nasional2016–2018 Saudi Arabia U20 3 (1)2017–2021 Saudi Arabia U23 5 ...
Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut...
Untuk pemain hoki es, lihat Aleksi Mäkelä (hoki es). Mäkelä pada 2006 Tane Aleksanteri ”Aleksi” Mäkelä (kelahiran 20 November 1969) adalah seorang sutradara dan aktor okasional Finlandia. Ia paling dikenal karena menyutradarai beberapa film populer seperti Häjyt (1999), Matti (2006) dan Vares – yksityisetsivä (2004). Pada masa kariernya, ia juga berkarya untuk televisi.[1] Kehidupan pribadi Ayah Aleksi Mäkelä adalah aktor Vesa Mäkelä (1947–2003).[2] Filmogr...
Ne doit pas être confondu avec Quimperlé, Quemper-Guézennec ou Quemperven. Quimper La cathédrale vue depuis l'Odet. Blason Administration Pays France Région Bretagne Département Finistère(préfecture) Arrondissement Quimper(chef-lieu) Intercommunalité Quimper Bretagne occidentale(siège) Maire Mandat Isabelle Assih (PS) 2020-2026 Code postal 29000 Code commune 29232 Démographie Gentilé Quimpérois Populationmunicipale 63 642 hab. (2021 ) Densité 754 hab./km2 Populat...
Australian police officer (1886–1965) Zara DareBornZara Dare(1886-05-28)28 May 1886Shoalhaven, New South Wales, AustraliaDied1 October 1965(1965-10-01) (aged 79)Scarborough, Queensland, AustraliaOccupation(s)Missionary, temperance organiser, police officerSpousesJames Wilson (1879–1963)Children0ParentJames Dare (1854–1935) Evaline Sinclair (1861–1939) Zara Dare (28 May 1886 – 1 October 1965) was one of the first two female police officers of the Queensland Police Department, as...
For the railway and metro station, see Amsterdam RAI station. RAI Amsterdam Convention CentreRAI Elicium and statues within square (2016)LocationZuidas, Amsterdam, NetherlandsCoordinates52°20′29″N 4°53′18″E / 52.34139°N 4.88833°E / 52.34139; 4.88833OwnerRAI VerenigingMunicipality of AmsterdamArchitectAlexander BodonOpened2 February 1961; 63 years ago (2 February 1961)Renovated2007–2009, 2018Expanded1963, 1965, 2009, 2015Former namesAmsterdam ...
Healthcare regulator for medical profession in the UK General Medical CouncilFormation1858; 166 years ago (1858)TypeCharitable organisationPurposeMedical licensingHeadquartersRegent's Place 350 Euston Road London NW1 3JNRegion United KingdomStaff 1,236 (2018)[1]Websitewww.gmc-uk.org The General Medical Council (GMC) is a public body that maintains the official register of medical practitioners within the United Kingdom. Its chief responsibility is to protect, promote...
President Ford playing golf The Jerry Ford Invitational was a celebrity pro-am golf tournament hosted by former President Gerald Ford. It was played in Vail, Colorado from 1977 to 1996.[1][2] In years that there was a tied for first place, no playoff was held. Winners Year Winner(s) Runner(s)-up Ref 1977 Jack Nicklaus Pat Bradley, Pat Rea [3] 1978 Dale Douglass, Ed Sneed (tied) (title shared) [4] 1979 Bob Murphy Tom Kite [5] 1980 Hubert Green, J. C. Sne...
Class of guided missile cruisers This article is about an American guided-missile cruiser class authorized in 1978. For other uses, see Ticonderoga (disambiguation). USS Lake Champlain Class overview NameTiconderoga class Builders Ingalls Shipbuilding Bath Iron Works Operators United States Navy Preceded by Strike cruiser (planned, canceled) Virginia-class cruiser (actual) Succeeded by CG(X) (planned, canceled) Arleigh Burke-class destroyer Flight III (actual) DDG(X) (planned) Cost~...
This article is about the river in Victoria, Australia. For other uses, see Catherine Creek. River in Victoria, AustraliaCatherineSunrise over a rocky bank, halfway down the Catherine River. Photo by Leigh BlackallLocation of the Catherine River mouth in VictoriaLocationCountryAustraliaStateVictoriaRegionVictorian Alps (IBRA), Victorian AlpsLocal government areaAlpine ShirePhysical characteristicsSourceAlpine National Park, Victorian Alps • locationbelow Mount Speculation...
Questa voce sugli argomenti sport e argentina è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. ATP Buenos Aires 1981 Sport Tennis Data 16 novembre – 22 novembre Edizione 53a Superficie Terra rossa Campioni Singolare Ivan Lendl Doppio Marcos Hocevar / João Soares 1980 1982 L'ATP Buenos Aires 1981 è stato un torneo di tennis giocato sulla terra rossa. È stata la 53ª edizione del torneo, che fa parte...
Pour les articles homonymes, voir Villeneuve. Villeneuve-Saint-Denis La mairie. Blason Administration Pays France Région Île-de-France Département Seine-et-Marne Arrondissement Torcy Intercommunalité Val d'Europe Agglomération Maire Mandat Peggy Pharisien 2020-2026 Code postal 77174 Code commune 77510 Démographie Gentilé Vildyonisiens Populationmunicipale 1 398 hab. (2021 ) Densité 189 hab./km2 Géographie Coordonnées 48° 48′ 55″ nord, 2° 47�...
This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Langley Speedway British Columbia – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2022) (Learn how and when to remove this message) Langley SpeedwayLocationLangley, British ColumbiaOpened1963Closed1984Former namesAction RacewayMajor eventsNASCAR Wi...
Menurut Epik Gilgamesh dari mitologi Mesopotamia, Mashu adalah sebuah gunung aras besar yang dilewati oleh pahlawan-raja Gilgamesh melewati terowongan dalam perjalanannya menuju Dilmun setelah meninggalkan Hutan Aras, sebuah hutan sepanjang sepuluh ribu league.[1] Siduri, seekor Alewife (sejenis ikan), yang tinggal di pesisirnya, diasosiasikan dengan Perairan Kematian yang dilintasi oleh Gilgamesh untuk mencapai Utnapishtim, sebuah tempat yang jauh.[2] Referensi ^ P. T. H. Unw...
Line of tissue on the human penis Penile rapheThe course of the raphe from the scrotum to the tip of the penisDetailsPrecursorUrogenital foldsPart ofPenisIdentifiersLatinraphe penisAnatomical terminology[edit on Wikidata] The penile raphe is a visible line or ridge of tissue that runs on the ventral (urethral) side of the human penis beginning from the base of the shaft and ending in the prepuce between the penile frenulum.[1][2] The line is typically darker than the rest ...
American baseball player (born 1973) Baseball player Bob HowryHowry with the Chicago Cubs in 2007PitcherBorn: (1973-08-04) August 4, 1973 (age 50)Phoenix, Arizona, U.S.Batted: LeftThrew: RightMLB debutJune 21, 1998, for the Chicago White SoxLast MLB appearanceJuly 28, 2010, for the Chicago CubsMLB statisticsWin–loss record45–52Earned run average3.84Strikeouts653 Teams Chicago White Sox (1998–2002) Boston Red Sox (2002–2003) Cleveland Indians (2004–...
Penghargaan Ruth Lyttle Satter dalam MatematikaDeskripsikontribusi menonjol kepada riset matematika oleh seorang wanita dalam enam tahun sebelumnyaDipersembahkan olehAmerican Mathematical SocietyHadiah$5,000Diberikan perdana1991Pemegang gelar saat iniLaura DeMarco (2017)Situs webwww.ams.org/profession/prizes-awards/ams-prizes/satter-prize Penghargaan Ruth Lyttle Satter dalam Matematika, yang juga disebut Penghargaan Satter, adalah salah satu dari 21 penghargaan yang diberikan oleh American Ma...
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Februari 2023. The Golf WarEpisode Gravity FallsNomor episodeMusim 2Episode 3SutradaraMatt BralyPenulisJeff RoweAlex HirschKode produksi618G-202[1]Tanggal siar11 Agustus 2014 (2014-08-11) (Disney XD)Durasi22 menitBintang tamu Nathan Fillion memeran...
Halaman ini berisi artikel tentang serial permainan video. Untuk permainan video pertama, lihat The Legend of Zelda (permainan video). The Legend of ZeldaLogo seriGenreAksi-petualanganPengembang Nintendo Capcom Vanpool Grezzo Monolith Soft PenerbitNintendoPembuat Shigeru Miyamoto Takashi Tezuka Komposer musikKoji KondoPlatform Platform Nintendo Entertainment System Super NES Game Boy Nintendo 64 Game Boy Color Game Boy Advance GameCube Wii Nintendo DS Nintendo 3DS Wii U NX Nintendo Switch Asa...
