|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Касаткін .
Бори́с Сергі́йович Каса́ткін (рос. Борис Сергеевич Касаткин ; 1 листопада 1919 , Томськ — 5 липня 1993 , Київ ) — український радянський вчений у галузі матеріалознавства і зварювання, доктор технічних наук (з 6 жовтня 1962 року), професор (з 23 жовтня 1963 року), член-кореспондент АН УРСР (з 2 квітня 1976 року)[ 1]
Народився 1 листопада 1919 року у Томську . Росіянин . У 1944 році закінчив Уральський політехнічний інститут . З 1945 року працював в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР . Член КПРС з 1953 року.
Могила Бориса Касаткіна та його родини Після Чорнобильської катастрофи , незважаючи на виявлений рак легенів , разом з колегами за два дні провів ремонт дефектних засувів на блоках ЧАЕС за умов значно підвищеного радіаційного фону[ 2]
Жив в Києві по вулиці Анрі Барбюса , 22/26, квартира 111. Помер на 74-му році життя 5 липня 1993 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′1.36″ пн. ш. 30°30′5.14″ сх. д. / 50.4170444° пн. ш. 30.5014278° сх. д. / 50.4170444; 30.5014278 Олегом Касаткіним (1935—2023).
Основні праці з питань тонкої структури, мікромеханізму деформування і руйнування металів і полімерів, розробки зварювальних матеріалів, технології зварювання сталей, нових марок сталі для зварних конструкцій, вивчення зварюваності різних сталей і фізико-механічних властивостей зварних з'єднань тощо.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора , «Знак Пошани» , медалями .
Лауреат премії імені Є. О. Патона АН УРСР (за 1975 рік); Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (за 1979 рік; за створення серії парових турбін одиничною потужністю 500000 кВт (типу К-500-65/3000) для атомних електростанцій)[ 3] Брюханов Віктор Петрович , Вірченко Михайло Антонович , Герман Самуїл Йосипович , Капінос Василь Максимович , Косяк Юрій Федорович , Назаров Ігор Костянтинович , Панков Ігор Іванович , Рудковський Арій Федорович , Сухінін Віктор Павлович .
