В 1898, після закінчення навчання, Остхаус повертається до Гаґену, де в 1899 одружується з Гертрудою Кольсман, дочкою текстильного фабриканта.
Після отримання величезного спадку свого діда Вільгельма Функе Остхаус вирішує зробити з рідного міста «культурну метрополію Заходу» країни, зосередивши в ньому велику колекцію культурних цінностей і шедеврів.
У планах Остхауса з'явилася ідея «Фолькванг», згідно з якою мистецтво і реальне життя мають розмовляти однією мовою, примиритися одне з одним. Її втіленням стало створення Гаґенського музею Фолькванг (нині — Музей Карла Ернста Остхауса). Будівля музею була побудована у стилі неоренесанс архітектором Карлом Герардом (1898—1902), а внутрішнє оформлення у стилі модерн належить бельгійському художнику Анрі ван де Вельде. На першому поверсі музею була розміщена природничо-наукова експозиція, на верхніх поверхах — колекція живопису і скульптури.
Остхаус запросив до Гаґену німецьких художників Крістіана Рольфса, Яна Торн-Пріккера, Еміля Рудольфа Вайса, Міллі Стегер, де їм була надана можливість вільно, не відчуваючи матеріальної скрути, займатися мистецтвом. В 1901 були відкриті художня школа Фолькванг та Гаґенська майстерня срібла.
З ініціативи Остхауса в 1909 створено Німецький музей мистецтв у торгівлі і ремеслі (Deutsches Museum für Kunst in Handel und Gewerbe).
Він надавав субсидії архітектурним проектам, прагнучи зробити Гаген містом передового зодчества. Так виникають місто-парк Гоенгаґен з центром Гоенгоф (за проектом Анрі ван де Вельде, 1906—1908), робоче поселення Вальддорфштрассе (проект професора Ріхарда Рімершміда), місто-парк Емст.
Тут мали розміщуватися парки, музей, школа Фольксванг, колонія художників, скляна вежа архітектора Бруно Таута тощо. Над проектом також мали працювати такі майстри, як Петер Беренс, Вальтер Ґропіус, Адольф Лоос, Август Ендель.
Після його смерті, в 1922 велика частина його збірки була продана місту Ессен, де зараз і знаходиться музей Фолькванг. Колекція Німецького музею мистецтв у торгівлі і ремеслі сьогодні зберігається у крефельдському Музеї кайзера Вільгельма.
Kruse, Hans: Karl Ernst Osthaus, in: Maßmann, Karl und Oßwald, Rudolf Paul (Hg.): VDSter — 50 Jahre Arbeit für Volkstum und Staat. Den Vereinen Deutscher Studenten zum 6. August 1931 gewidmet, Berlin 1931 S. 146—154
Rainer Stamm: Der Folkwang-Verlag. Auf dem Weg zu einem imaginären Museum. Buchhändler-Vereinigung, Frankfurt am Main 1999. ISBN 3765721883, ISBN 3598249012
Lutz Jahre: Der Folkwang-Verlag. Weltmuseum in Buchform. In: Börsenblatt für den deutschen Buchhandel. Frankfurt / Main 168.2001, 80, S. 551—555. ISSN | 0940-0044.