PROFILPELAJAR.COM

Карл Егльзер
Карл Егльзер
нім. Karl Eglseer
Народився	5 липня 1890; Бад-Ішль, Гмунден, Верхня Австрія, Австрія
Помер	23 червня 1944 (53 роки); Retteneggd, Вайц, Штирія
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1908
Військове звання	Генерал гірсько-піхотних військ
Нагороди	Кримський щит
	Військовий орден Залізного трилисника
	; ; ;

Карл Егльзер (нім. Karl Eglseer; 5 липня 1890, Бад-Ішль — 23 червня 1944) — австрійський та німецький офіцер, генерал гірсько-піхотних військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син директора театру. Закінчив Марбурзьке військове училище. 18 серпня 1908 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. 8 вересня 1914 року був поранений, повернувся в свій полк 1 листопада. 10 грудня 1914 року повернувся на фронт, 24 грудня був важко поранений і потрапив у російський полон. 18 березня 1918 року звільнений і повернувся на службу, але в боях більше не брав участі. Після війни продовжив службу в австрійській армії, в січні 1919 року брав участь в обороні Каринтії від югославських військ. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт.

Влітку 1939 року був призначений начальником Генштабу виконувача обов'язків командира 18-го армійського корпусу. З 20 жовтня 1940 по 21 жовтня 1942 року — командир 4-ї гірської дивізії. Учасник Балканської кампанії та боїв на радянсько-німецькому фронті. 22 жовтня 1942 року переведений в резерв. З 20 лютого по 1 грудня 1943 року — командир 714-ї піхотної дивізії (з 1 квітня 1943 року — 114-ї єгерської дивізії), яка діяла на Балканах. З 10 грудня 1943 року — командир 18-го гірського корпусу.

23 червня 1944 року загинув в авіакатастрофі Ju 52 в Австрії разом з Едуардом Дітлем, Томасом-Емілем фон Віккеде і Францом Россі.

Звання

Кадет (18 серпня 1908)
Лейтенант (1 травня 1911)
Оберлейтенант (1 серпня 1914)
Гауптман (14 травня 1918)
Штабсгауптман (1 березня 1923)
Майор (27 вересня 1927)
Оберстлейтенант (8 вересня 1932)
Оберст (17 червня 1935)
Генерал-майор (1 листопада 1940)
Генерал-лейтенант (1 лютого 1943)
Генерал гірсько-піхотних військ (1 березня 1944)

Нагороди

Ювілейний хрест
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з трьома смугами
Військовий Хрест Карла (після 12 листопада 1918)
Загальний і особливий хрест «За відвагу» (Каринтія) (5 грудня 1919) — отримав 2 нагороди одночасно.
Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак (14 жовтня 1930)
Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Залізний хрест 2-го і 1-го класу (30 квітня 1941) — за заслуги під час Балканської кампанії; отримав 2 нагороди одночасно.
Лицарський хрест Залізного хреста (23 жовтня 1941)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
Кримський щит
Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами
Орден Корони Румунії, великий офіцерський хрест з мечами
Військовий орден Залізного трилисника 3-го і 1-го класу

Література

Roland Kaltenegger: Edelweiß und Enzian; die Kriegschronik der 4. Gebirgs-Division 1940—1945. Österreichischer Milizverlag
Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945 Band 3 Dahlmann-Fitzlaff, Biblio Verlag, Osnabrück 1994, ISBN 3-7648-2443-3, S. 282—283
Anton Kreuzer: Kärntner Biographische Skizzen. Kärntner Druck und Verlagsgesellschaft, Klagenfurt 1995, ISBN 3-85391-128-5, S. 134—136.