PROFILPELAJAR.COM

Сергій Леонідович Калінічев
Сергій Леонідович Калінічев
Оригінал імені	рос. Сергей Леонидович Калиничев
	2008 рік 2008 рік
Країна	СРСР; Росія; Німеччина
Народження	3 лютого 1956 (68 років); Москва
Титул	Гросмейстер (1997)
Рейтинг ФІДЕ	2420 (квітень 2018)
Піковий; рейтинг	2533 (жовтень 2004)

Сергій Леонідович Калінічев (нім. Sergei Kalinitschew; нар. 3 лютого 1956, Москва) – російський шахіст, представник Німеччини від 1995 року, гросмейстер від 1997 року.

Шахова кар'єра

До кінця 1990-х років брав участь лише в турнірах, що проходили на території колишніх країн соціалістичного табору. 1985 року переміг у Дрездені, наступного року в цьому самому місті посів 2-ге місце (позаду Рустема Даутова), це досягнення повторивши в Східному Берліні (позаду Валерія Чехова). 1988 року поділив 1-ше місце (разом зі Станіславом Костирою) в Ростоку. 1989 року переміг на турнірах у Варшаві^[1] і в Східному Берліні.

У наступних роках здобув низку таких успіхів:

1992 – Вюрцбург (поділив 2-ге місце позаду Вольфганга Ульманна, разом з Володимиром Чучеловим),
1996 – Будапешт (турнір First Saturday FS09 GM, поділив 1-ше місце разом з Миколою Легким),
1997 – Швебіш-Гмюнд (посів 1-ше місце), Регенсбург (посів 1-ше місце), Пассау (посів 1-ше місце), Мюнстер (поділив 2-ге місце позаду Олега Романишина, разом з Рустемом Даутовим),
1998 – Штутгарт (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Доріаном Рогозенком), Фюрт (поділив 2-ге місце позаду Артура Когана, разом з Крістіаном Габріелем, Йоргом Гіклем i Олександром Оніщуком),
2000 – Берлін (посів 1-ше місце),
2001 – Ле-Туке (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Жаном-Марком Дегревом i Феліксом Левіним), Швебіш-Гмюнд (поділив 2-ге місце позаду Баадура Джобави, разом з Дмитром Бунцманом i Володимиром Бурмакіним), Баунаталь (поділив 2-ге місце позаду Володимира Єпішина, разом з Олександром Карпачовим),
2002 – Берлін (двічі посів 1-ше місце), Швебіш-Гмюнд (поділив 1-ше місце разом з Віталієм Куніним, Дмитром Бунцманом, Віктором Купрейчиком i Сергієм Кривошеєю), Травемюнде (поділив 1-ше місце разом з Робертом Рабігою, Ромуальдом Майнкою i Олександром Бангієвим),
2003 – Дортмунд (посів 2-ге місце позаду Юрія Бойдмана),
2004 – Дірен (посів 2-ге місце позаду Сергія Тівякова),
2005 – Берлін (поділив 1-ше місце разом з Робертом Рабігою, Любомиром Михальцем i Яковом Мейстером), Есб'єрг (турнір Кубок Північного моря, поділив 2-ге місце позаду Володимира Бєлова, разом з Ігорем Хенкіним, Мартеном Соллевелдом i Стефаном Джуричем),
2006 – Вандевр-ле-Нансі (посів 2-ге місце позаду Фрісо Нейбура),
2007 – Berlin (посів 1-ше місце), Швебіш-Гмюнд (поділив 1-ше місце разом з Володимиром Бурмакіним, Вієстурсом Меєрсом i Йопом Делемарре), Салоу (поділив 2-ге місце позаду Ібрагіма Хамракулова, разом з Ольденом Ернандесом Карменатесом i Сергієм Федорчуком),
2008 – Полиці (Меморіал Тадеуша Гньота, посів 1-ше місце), Берлін (посів 1-ше місце).

Кілька разів брав участь у фіналі чемпіонату Німеччини, найкращий результат показавши 2004 року у Гекендорфі, де посів 4-те місце^[2].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 жовтня 2004 року, досягнувши 2533 очок займав тоді 24-те місце серед німецьких шахістів^[3].

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело^[4]

Примітки

↑ "Szachy" nr 6/1989, str. 151-153
↑ Deutsche Einzelmeisterschaften 2004. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Rating Progress Chart: Kalinitschew, Sergey. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 15 квітня 2018.
↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)