|портрет= |Посада=

Олексій Феофілович Калайда
Народився	11 травня 1932(1932-05-11) (92 роки) Гранів, Гайсинський район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР,  Україна
Національність	Українець
Діяльність	математик
Alma mater	механіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузь	Математика
Заклад	Радіофізичний факультет Київського національного університету
Посада	Завідувач кафедри математики та математичної фізики
Вчене звання	Доцент
Науковий ступінь	Кандидат фізико-математичних наук
Науковий керівник	Бондаренко Павло Степановичd
Відомі учні	Головач Григорій Петрович
Аспіранти, докторанти	Головач Григорій Петрович
Нагороди
Соросівський доцент

Олексій Феофілович Калайда (нар. 11 травня 1932(19320511), с. Гранів, Гайсинського району, Вінницької області) — український математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

В 1957 р. закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1957 до 1959 — співробітник обчислювального центру Київського університету.

З 1959 до 1962 р.р. навчався в аспірантурі механіко-математичного факультету КДУ, після закінчення якої працював в обчислювальному центрі.

З вересня 1962 р. працює на кафедрі математики та математичної фізики радіофізичного факультету Київського університету спочатку асистентом, а з 1969 р. — доцентом.

1965 року захистив кандидатську дисертацію «Теореми про середнє і їх застосування» під керівництвом П. С. Бондаренка.

З 1975 до 1986 р.р. — завідувач кафедри математики та математичної фізики.

З 1986 до 2000 р. — доцент цієї кафедри.

З 2000 р. — на пенсії.

На фізичному і радіофізичному факультетах Київського університету читав нормативні курси:

• Математичний аналіз
• Диференціальні рівняння
• Методи математичної фізики
• Рівняння математичної фізики
• Чисельні методи
• Програмування

спеціальні курси:

• Додаткові розділи варіаційного числення
• Методи оптимізації в економіці
• Дослідження операцій.

Читав курс «Вища математика» на спецфакультеті.

Підготував 10 кандидатів наук. Керував чотирма держбюджетними (п'ятирічними) темами.

Вів науково-дослідницькі студентські гуртки на фізичному та радіофізичному факультетах. Результатами досліджень у гуртках стало 25 наукових праць, опублікованих спільно зі студентами молодших курсів.

Основний напрямок наукових досліджень — обчислювальна математика.

Основні наукові результати:

• Побудовано теорію лінійних інтегро-диференціальних задач;
• Побудовано варіаційне числення для суперпозиції функціоналів;
• Розроблено апроксимаційно-ітеративні методи та методи розщеплення розв'язування операторних рівнянь другого роду;
• Розроблено матричні формули та алгоритми чисельного диференціювання та чисельного інтегрування;
• Розроблено матричні методи розв'язування операторних рівнянь;
• Розроблено двосторонні методи аппроксимації функцій, похідних та інтегралів та двосторонні методи розв'язування операторних рівнянь;
• Досліджено нові класи варіаційних задач з інтегральними, диференціально-інтегральними та інтегро-диференціальними інтегрантами;

• Монографія «Наближені методи розв'язування операторних рівнянь» (спільно з Головачем Г. П.).
• Підручник «Диференціальні рівняння» (спільно з Ляшко І. І., Боярчуком О. К., Гаєм Я. Г.)
• Підручник «Математический анализ» в 3 томах (спільно з Ляшко І. І., Боярчуком О. К., Гаєм Я. Г.).

Загалом опублікував 255 наукових та науково-методичних робіт.

• Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки 1989 року за підручник «Математический анализ», опублікований у 1983–1987 роках.
• Почесне звання «Соросівський доцент».

• Кафедра математики та математичної фізики радіофізичного факультету КНУ(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Енциклопедія Київського національного університету. Радіофізичний факультет(укр.)