У 1805 році тут був заснований римсько-католицький прихід, першим пастором якого був Алоїз Лефлер. Римсько-католицький костел Святого Йосипа був зведений 1806 році, а в 1832 році — капітально відремонтований і перебудований. З 1832 року настоятелем у Йосифсталі кілька років працював майбутній єпископ — отець Каспер Боровський. У 1809 році при костелі було засновано нову церковно-приходську школу (стара існувала з моменту заснування села). До 1861 року старий костел став непридатним і коштом парафіян було зведено новий, на місці старого. 2 вересня 1862 року новий костел консекрував єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський[pl]. Станом на 1886 рік у цій німецькій колонії мешкало 1153 особи, налічувалось 121 дворове господарство, діяла римо-католицька церква та школа.[1] У 1896 році село було перейменовано на Сергіївку, в честь загиблого брата Миколая II, великого князя Сергія Олександровича. Ця назва проіснувала до 1917 року, після чого повернена стара назва.
В радянські часи костел було зруйновано. Село перейменовано 1 лютого 1945 року на Йосипівка[2], таким чином в назві збереглося ім'я святого. На даний час збереглася напівзруйнована будівля церковно-приходської школи, обік якої — залишки фундаменту від костелу. Збереглася також будівля парафіяльного будинку, яка у 1990-х роках була передана Московському патріархату, який відкрив у ній православну церкву Св. Андрія.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1457 осіб, з яких 682 чоловіки та 775 жінок.[3]
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
