Лежить у долині річки Мургаб за 55 км від центру велаята — Мари.
Залізнична станція на гілці Мари — Серхетабат.
Економіка
Бавовноочисний завод. Науково-дослідний інститут селекції та насінництва тонковолокнистого бавовника.
На південь від міста знаходиться газове родовище Південний Іолотань-Яшлар, що має статус «супергігантського».
Населення
рік
1971
1990
2009
населення, тис. мешканців
13,8
19,4
37,7
персоналії
У 1937—1941 роках в Іолотані працював Борис Вальх, відомий український зоолог та епідеміолог, який в ті роки переховувався тут від сталінських репресій і очолював Іолотанську тропічну станцію, в задачі якої входила боротьба з малярією. Активація боротьби була пов'язана з будівництвом величезного комплексу казарм для військових, проте через активне вогнище малярії цей комплекс так і не було освоєно військовими, що неодноразово описано в літературі, починаючи з царських часів[2]. Це один з яскравих прикладів того, що природа і маленькі одноклітинні тварини можуть «керувати» добре озброєними військовими, безсилими перед найпростішими. Вальх повернувся в Україну перед початком радянсько-німецької війни, навесні 1941 р., виснажений хворобами, зокрема й легеневими сухотами (не малярією). Звідси ним привезено й зоологічні колекції.
↑Детальні описи ситуації є у книзі А. Андреєва «На руїнах давнього Мерва» (1896), коли місцеві жителі вимирали цілими сім'ями (по 60 кибиток) і коли побудовані для батальйону казарми так і не було заселено.
