Назва від кримськотатарської мовизейтин — маслина або оливка. «Кош» — це загін для овець або кошара. Отже, дослівно Зейтін-Кош це «оливкова кошара». Можливо, назва пояснюється тим, що, по-перше, оливкові дерева у величезних кількостях ростуть біля підніжжя вершини, а, по-друге, гора довгі століття (аж до XX) була величезним пасовищем, куди на годування пастухи виганяли отари овець, які випасалися тут аж до зимових холодів.
Загальний опис
Складається з вапняків. Вкрита гірсько-лучно-степовою рослинністю, що надає їй характерної мальовничості[1].
Гора Зейтін-Кош, незважаючи на свою висоту і пронизливі вітри, характерна досить м'яким і рівним кліматом. Вершина, внаслідок свого розташування, не бере на себе удар південної зміни погоди з моря, а її розташування в глибині півострова розсіює удар з суші, який надходить з півночі. Тому субтропічний клімат якнайкраще описує його, як біля підніжжя, так і на схилах Зейтін-Кош.[2]
Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.