PROFILPELAJAR.COM

Жіночий Кубок ЄГФ
Заснування	1981 рік
Регіон	Європа
Конфедерація	Європейська федерація гандболу
Чинний; чемпіон	«Шіофок»
Офіційний вебсайт	Офіційний сайт

Кубок Європейської гандбольної федерації (Кубок ЄГФ) — щорічний турнір європейських гандбольних клубів.

Турнір проводиться серед жіночих гандбольних команд із 1981 року, спочатку під егідою Міжнародної гандбольної федерації (IHF) під назвою Кубок IHF; з 1993 року організовується Європейською гандбольною федерацією (EHF).

Історія

Розіграш турніру проходить за системою вибування. Кількість турів в різні роки відрізнялась:

у сезонах 1993/94 — 1999/00 складався з п'яти етапів: 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
у сезонах 2000/01 — 2002/03, 2009/10, 2010/11 складався з семи етапів: чотирьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
у сезонах 2003/04 — 2008/09, 2016/17 — 2019/20 складався з семи етапів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
у сезонах 2011/12 — 2015/16 складався з шести етапів: двох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу.

З сезону 2016/17 складається з семи етапів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу (групового етапу), чвертьфіналу, півфіналу та фіналу. Для кожного туру визначаються пари учасників. Команди грають один проти одного два матчі: вдома і на виїзді, а переможець визначається сукупним балом. Кількість команд, які змагаються в перших трьох раундах, відрізнятися від одного сезону до іншого. У сезоні 2017/18 змагатимуться 54 команди. 12 переможчів третього кваліфікаційного раунду та 4 команди, що вилетять з Ліги чемпіонів, зіграють у груповому турнірі Кубка ЄГФ. Україну в цьому сезоні представляв львівський гандбольний клуб «Галичанка». Їх суперником у першому кваліфікаційному раунді був клуб «Морренгоф Янсен» з міста Дальфсен (Нідерланди)^[1]^[2]. За підсумками двох ігор за сумою очок львівська команда поступилась нідерландкам і вибула з турніру в першому кваліфікаційному раунді^[3].

Рішенням виконкому ЄГФ від 15 грудня 2018 р. починаючи з сезону 2020/21 Кубок змінить формат та назву на Європейську гандбольну лігу. 16 учасників групового турніру визначатимуться в трьох кваліфікаційних раундах. Вісьмома чвертьфіналістами стануть клуби, що займуть перше та друге місце у своїх групах. Переможця турніру визначать у «фіналі чотирьох»^[4].

Фіналісти

Сезон	Переможець	Рахунок фіналу	Фіналіст
1981/82	«Трешневка» (Загреб)	30:27, 17:19	«Егле-Свеса» (Вільнюс)
1982/83	«Автомобіліст» (Баку)	20:14, 18:15	«Емпор» (Росток)
1983/84	«Хімістул» (Римніку-Вилча)	22:18, 29:21	«Ольденбург»
1984/85	«Форвертс» (Франкфурт-на-Одері)	17:19, 19:13	«Вашаш» (Будапешт)
1985/86	«Лейпциг»	16:22, 25:15	«Дебрецен»
1986/87	«Будучност» (Подгориця)	21:23, 34:27	«Старт» (Братислава)
1987/88	«Егле-Свеса» (Вільнюс)	34:20, 22:32	«Будучност» (Подгориця)
1988/89	«Хімістул» (Римніку-Вилча)	26:18, 21:26	«Егле» (Вільнюс)
1989/90	«Хімістул» (Римніку-Вилча)	19:22, 21:16	«Спартак» (Київ)
1990/91	«Локомотив» (Загреб)	19:11, 19:20	«Баєр» (Леверкузен)
1991/92	«Лейпциг»	24:19, 28:18	«Іскра» (Партизанське)
1992/93	«Рапід» (Бухарест)	28:16, 22:24	«Діжон»
1993/94	«Віборг»	23:20, 21:24	«Дебрецен»
1994/95	«Дебрецен»	22:14, 22:30	«Бакелагетс» (Осло)
1995/96	«Дебрецен»	20:23, 18:15	«Ларвік»
1996/97	«Олімпія» (Любляна)	26:18, 26:30	«Борусія» (Дортмунд)
1997/98	«Дунаферр» (Дунауйварош)	26:22, 34:27	«Банська Бистриця»
1998/99	«Віборг»	21:24, 28:21	«Дьйор»
1999/00	«Амадео Тортаяда» (Валенсія)	24:22, 18:19	«Тертнес Ідреттслаг» (Берген)
2000/01	«Монтекс» (Люблін)	28:21, 24:24	«Подравка» (Копривниця)
2001/02	«Ікаст»	25:30, 36:23	«Дьйор»
2002/03	«Слагельсе»	22:27, 27:20	«Дунаферр» (Дунауйварош)
2003/04	«Віборг»	27:27, 37:21	«Дьйор»
2004/05	«Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар)	21:27, 28:19	«Дьйор»
2005/06	«Ференцварош» (Будапешт)	37:36, 33:32	«Подравка» (Копривниця)
2006/07	«Звєзда» (Звенигород)-(Московська область)	30:35, 32:22	«Ікаст»
2007/08	«Динамо» (Волгоград)	27:25, 23:20	«Ітчако» (Естелья)
2008/09	«Ітчако» (Естелья)	27:19, 25:26	«Лейпциг»
2009/10	«Рандерс» (Раннерс)	20:22, 30:24	«Ельда Престижіо» (Ельда)
2010/11	«Мідтьюлланн»	28:21, 24:26	«Твіс» (Гольстебро)
2011/12	«Лада» (Тольятті)	30:24, 21:20	«Залеу»
2012/13	«Твіс» (Гольстебро)	31:35, 33:28	«Мец»
2013/14	«Лада» (Тольятті)	36:25, 32:32	«Тім Есб'єрг»
2014/15	«Твіс» (Гольстебро)	33:20, 22:33	«Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону)
2015/16	«Дунауйварош»	26:28, 29:21	«Метцинген»
2016/17	«Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону)	28:25, 25:21	«Бітігайм»
2017/18	«Віперс Крістіансанн»	26:22, 25:30	МСК «Крайова»
2018/19	«Тім Есб'єрг» (Есб'єрг)	21:21, 21:26	«Шіофок»
2019/20	Скасовано через пандемію COVID-19
2020/21
2021/22

Найуспішніші клуби

Клуб	Переможець	Фіналіст	Сезони перемоги	Сезони фіналу
«Віборг»	3	0	1994, 1999, 2004
«Дебрецен»	2	2	1995, 1996	1986, 1994
«Дунауйварош»	2	1	1998, 2016	2003
«Лейпциг»	2	1	1986, 1992	2009
«Мідтьюлланн» («Ікаст»)	2	1	2002, 2011	2007
«Твіс» (Гольстебро)	2	1	2013, 2015	2011
«Хімістул» (Римніку-Вилча)	2	0	1984, 1989
«Форвертс» (Франкфурт-на-Одері)	2	0	1985, 1990
«Лада» (Тольятті)	2	0	2012, 2014
«Егле-Свеса» (Вільнюс)	1	2	1988	1982, 1989
«Будучност» (Подгориця)	1	1	1987	1988
«Ітчако» (Естелья)	1	1	2009	2008
«Ростов-Дон»	1	1	2017	2015
«Трешневка» (Загреб)	1	0	1982
«Автомобіліст» (Баку)	1	0	1983
«Локомотив» (Загреб)	1	0	1991
«Рапід» (Бухарест)	1	0	1993
«Олімпія» (Любляна)	1	0	1997
«Амадео Тортаяда» (Валенсія)	1	0	2000
«Монтекс» (Люблін)	1	0	2001
«Слагельсе»	1	0	2003
«Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар)	1	0	2005
«Ференцварош» (Будапешт)	1	0	2006
«Звєзда Звенигород» (Московська область)	1	0	2007
«Динамо» (Волгоград)	1	0	2008
«Рандерс» (Раннерс)	1	0	2010
«Віперс Крістіансанн»	1	0	2018
«Шіофок»	1	0	2019
«Дьйор»	0	4		1999, 2002, 2004, 2005
«Подравка» (Копривниця)	0	2		2001, 2006
«Емпор» (Росток)	0	1		1983
«Ольденбург»	0	1		1984
«Вашаш» (Будапешт)	0	1		1985
«Старт» (Братислава)	0	1		1987
«Спартак» (Київ)	0	1		1990
«Баєр» (Леверкузен)	0	1		1991
«Іскра» (Партизанське)	0	1		1992
«Діжон»	0	1		1993
«Бакелагетс» (Осло)	0	1		1995
«Ларвік»	0	1		1996
«Борусія» (Дортмунд)	0	1		1997
«Банська Бистриця»	0	1		1998
«Тертнес Ідреттслаг» (Берген)	0	1		2000
«Ельда Престижіо» (Ельда)	0	1		2010
«Залеу»	0	1		2012
«Метцинген»	0	1		2016
«Бітігайм»	0	1		2017
МСК «Крайова»	0	1		2018
«Тім Есб'єрг» (Есб'єрг)	0	1		2019

Досягнення українських клубів

В таблиці вказано етап Кубку ЄГФ на якому команда вибула з боротьби за Кубок^[5]

Клуб	Кваліфікаційні раунди				1/6 фіналу	1/8 фіналу	1/4 фіналу	1/2 фіналу	Фінал
Клуб	1-й	2-й	3-й	4-й	1/6 фіналу	1/8 фіналу	1/4 фіналу	1/2 фіналу	Фінал
«Спартак» (Київ)			2005/06				1993/94		1990
«Мотор» (Запоріжжя)			2008/09			2007/08	2006/07	2002/03, 2005/06
«Галичанка» (Львів)	2016/17, 2017/18, 2018/19	2003/04, 2004/05, 2006/07, 2008/09, 2019/20	2015/16			2007/08	1998/99
«Транспортник» (Бровари)			2000/01		1995/96	1994/95, 1999/00	1996/97
«Карпати» (Ужгород)			2011/12, 2012/13, 2013/14, 2014/15			1997/98
«Спарта» (Кривий Ріг)			2010/11	2009/10
«Запоріжжя ЗДІА» (Запоріжжя)		2010/11