PROFILPELAJAR.COM

Ерік Шевіяр
Ерік Шевіяр
Éric Chevillard
Народився	18 червня 1964 (60 років); Ла-Рош-сюр-Йон
Громадянство	Франція
Національність	Франція
Діяльність	письменник
Alma mater	Lille school of journalism - École supérieure de journalisme de Lilled
Знання мов	французька
Роки активності	1987-
Напрямок	постмодернізм
Жанр	роман
Magnum opus	«Туманність краба» («La Nébuleuse du crabe», 1993)
Нагороди	Q131300727? (1993) Wepler prized (2003) prix Virilod (2011) Q52805003? (2014)
Премії	Премія Александра В'ялатта (2014)
	; ; ;

Ері́к Шевія́р (фр. Éric Chevillard; 18 червня 1964(19640618), Ла-Рош-сюр-Йон) — французький письменник.

Біографія

Ерік Шевіяр народився 1964 року у місті Ла-Рош-сюр-Йон (департамент Вандея). Закінчив Вищу школу журналістики в Ліллі^[1] · ^[2]. Шевіяр почав друкувати свої перші твори в авангардистському видавництві «Мінюї» («Les éditions de Minuit») Жерома Лендона, де також друкувалися інші представники так званого «нового нового роману» Франсуа Бон, Жан-Філіпп Туссен, Жан Ешноз, Крістіан Остер.

Найбільшу популярність здобули його романи «Туманність краба» («La Nébuleuse du crabe», 1993) та «Привид» («Un fantôme», 1995), об'єднані одним головним героєм. За перший з них автору було присуджено премію Фенеона. Творам Еріка Шевийяра притаманні захопливі сюжетні композиції, легка іронія та витончений гумор, за яким криється філософський погляд автора на проблеми сучасності та буття.

Твори

«Mourir el enrhume», Minuit, 1987
«Le Démarcheur», Minuit, 1989
«Palafox», Minuit, 1990
«Le Caoutchouc décidément», Minuit, 1992
«La Nébuleuse du crabe», Minuit, 1993 (премія Фенеона)
«Préhistoire», Minuit, 1994
«Un fantôme», Minuit, 1995
«Au plafond», Minuit, 1997
«L Œuvre posthume de Thomas Pilaster», Minuit, 1999
«Les Absences du capitaine Cook», Minuit, 2001
«Du hérisson», Minuit, 2002
«Le Vaillant petit tailleur», Minuit, 2004 (премія Wepler)
«Scalps» Fata Morgana, 2005
«Oreille rouge», Minuit, 2005
«'Attaque», Argol, 2006
«Démolir Nisard», Minuit, 2006 (премія Роже Каюа)
«Commentaire autorisé sur de l'état squelette», Fata Morgana, 2007
«Sans l orang-outan», Minuit, 2007
«Dans la zone d'activité», graphisme par Fanette Mellier, Dissonances, 2007
«Ailes» Fata Morgana, illustrations d Alain Ghertman, 2007 (премія Jean Lurçat)
«L Autofictif — Journal 2007–2008», L'arbre Vengeur, 2009
«En territoire Cheyenne» Fata Morgana, illustrations Philippe de Favier, 2009
«La vérité sur le salaire des cadres», Le Cadran ligné, 2009 («livre en un seul poème»)
«Choir», Minuit, 2010
«L Autofictif voit une loutre — Journal 2008–2009», l'arbre vengeur, 2010
«Dino Egger», Minuit, 2011
«L Autofictif père et fils — Journal 2009–2010», l'arbre vengeur, 2011
«Iguanes et Moines» Fata Morgana, 2011
«L auteur et moi», Minuit, 2012
«La Ménagerie d Agathe», ill. de Frédéric Rébéna, Actes Sud, 2013
«Péloponnèse», Fata Morgana, 2013
«Le Désordre azerty», Minuit, 2014 (Prix Alexandre-Vialatte 2014)
«Juste ciel», Minuit, 2015
L"es Théories de Suzie", avec Jean-François Martin, Hélium, 2015
«L'Autofictif», щоденники опубліковано у видавництві L'Arbre vengeur :
- L'Autofictif — Journal 2007–2008, 2009
- L'autofictif voit une loutre — Journal 2008–2009, 2010
- L'Autofictif père et fils — Journal 2009–2010, 2011
- L'Autofictif prend un coach — Journal 2010–2011, 2012
- L'Autofictif croque un piment — Journal 2011–2012, 2013
- L'Autofictif en vie sous les décombres — Journal 2012–2013, 2014
- L'Autofictif au petit pois — Journal 2013–2014, 2015

Примітки

↑ Annuaire des anciens de l'ESJ, " Anciens | ESJ Lille « [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
↑ На сайті Bibliothèque de l'ESJ зазанчено, що Ерік Шевіяр є колишнім студентом цієї школи: » Онлайн-каталог. " [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]