PROFILPELAJAR.COM

	Едуарду душ Рейш Карвалью
	Едуарду душ Рейш Карвалью
Особисті дані
Повне ім'я	Едуарду душ Рейш Карвалью
Народження	19 вересня 1982 (42 роки)
	Мірандела
Зріст	187 см
Вага	89 кг
Громадянство	Португалія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1999–2005	«Брага»
Професіональні клуби*
Національна збірна**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 6 вересня 2020.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 6 вересня 2020.
Едуарду душ Рейш Карвалью у Вікісховищі

У цієї особи португальське прізвище. Перше (материне) прізвище цієї особи — Рейш, а друге (батькове) прізвище — Карвалью

Едуа́рду душ Рейш Карва́лью (порт. Eduardo dos Reis Carvalho; нар. 19 вересня 1982, Мірандела), також відомий як просто Едуарду, — португальський футболіст, що грав на позиції воротаря за низку португальских та іноземних клубних команд, а також національну збірну Португалії.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Брага».

У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду дублерів клубу «Брага», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 110 матчах чемпіонату.

Протягом 2006—2008 років виступав на умовах оренди в командах португальських клубів «Бейра-Мар» та «Віторія» (Сетубал). 2008 року повернувся до «Браги», де став основним голкіпером.

2010 року переїхав до Італії, уклавши контракт з місцевим клубом «Дженоа». В сезоні 2010–11 був основним воротарем генуезької команди. Однак перед початком наступного сезону лави команди поповнив досвідчений французький голкіпер Себастьян Фрей, і Едуарду втратив місце в її основному складі.

Тож у липні 2011 року гравцеві було запропоновано повернутися на батьківщину, де в його послугах була зацікавлена лісабонська «Бенфіка». Приєднався до лісабонського клубу на умовах оренди з правом наступного викупу. Після цього ще по сезону також на правах оренди провів у клубах «Істанбул ББ» та «Брага».

27 червня 2014 року Едуардо приєднався до кількох співвітчизників у «Динамо» (Загреб), підписавши контракт на три роки.

25 серпня 2016 року, після того, як зіграв 70 матчів у чемпіонаті і двічі виграв хорватський «золотий дубль», підписав контракт на один рік з англійським «Челсі», де став третім воротарем після Тібо Куртуа і Асміра Беговича^[2].

У підсумку провів у «Челсі» три роки: перші два роки був на лаві запасних лондонської команди, так і не зігравши жодного матчу за основний склад, а сезон 2018/19 провів в оренді в «Вітессе».

Улітку 2019 повернувся до рідної «Браги», де протягом сезону взяв участь у чотирьох матчах першості, після чого завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірні

2004 року залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у двох офіційних матчах.

2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії.Провів у формі головної команди країни 36 матчів. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року у ПАР.

Був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 2012 року, проте жодного разу в іграх турніру на поле не виходив, а на наступному чемпіонаті світу 2014 року вийшов на 89-й хвилині останнього матчу групового етапу проти Гани замість травмованого Бету^[3].

За чотири роки, у 2016, був учасником Євро-2016, на якому знову не зіграв жодного матчу, але його збірна уперше в історії здобула титул континентальних чемпіонів.

Досягнення

«Спортінг»

Володар Кубка Інтертото: 2008

«Віторія»

Володар Кубку португальської ліги: 2007/08

«Бенфіка»

Володар Кубку португальської ліги: 2011/12

«Динамо»

Чемпіон Хорватії: 2014/15, 2015/16
Володар Кубку Хорватії: 2014/15, 2015/16

«Брага»

Володар Кубку португальської ліги: 2019/20

Збірна Португалії

Чемпіон Європи: 2016

«Челсі»

Чемпіон Англії: 2016–17

Примітки

↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
d:Track:Q2807 d:Track:Q1466106 d:Track:Q719880
↑ Eduardo transfer completed. Chelsea F.C. 25 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
↑ Ronaldo downs Ghana but Portugal crash out. FIFA.com. 26 червня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 26 червня 2014.