Діацетил

Діацетил[1]

Структурна формула

Кулестержнева модель
Ідентифікатори
Номер CAS 431-03-8
PubChem 650
Номер EINECS 207-069-8
KEGG C00741
Назва MeSH D02.522.296.400
ChEBI 16583
RTECS EK2625000
SMILES CC(=O)C(=O)C
InChI 1/C4H6O2/c1-3(5)4(2)6/h1-2H3
Номер Бельштейна 605398
3DMet B00164
Властивості
Молекулярна формула C4H6O2
Молярна маса 86,09 г/моль
Зовнішній вигляд Жовта рідина
Густина 0.990 г/мл при 15 °C
Тпл від −2 до −4 °C
Розчинність (вода) 200 г/л (20 °C)
Небезпеки
ГГС піктограми GHS02: ВогненебезпечноGHS05: КорозіяGHS06: ТоксичноThe exclamation-mark pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)The Health hazard pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)
ГГС формулювання небезпек 225, 302, 315, 317, 318, 331, 373
ГГС запобіжних заходів 210, 233, 240, 241, 242, 243, 260, 261, 264, 270, 271, 272, 280, 301+312, 302+352, 303+361+353, 304+340, 305+351+338, 310, 311, 314, 321, 330, 332+313, 333+313, 362, 363, 370+378, 403+233, 403+235
Головні небезпеки Harmful, flammable
NFPA 704
3
2
0
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Діацетил (2,3-бутандіон, диметилгліоксаль) — найпростіший представник дикетонів з формулою С4H6O2. Жовто-зелена рідина, має сильний жирний запах вершкового масла та сметани, але практично позбавлений смаку. Розчиняється у воді 25%. З метанолом утворює азеотроп (62 °C, 25%). Сильно леткий.

Молочна кислота та діацетил володіють високою антибактеріальною активністю щодо сторонньої мікрофлори - інгібують розвиток гнилістних бактерій, ріст Escherichia coli, Staphylococcus aureus, Salmonella.[2]

Діацетил – найважливіший чинник для утворення букету молодого пива. За вищого від порогового значення він надає пиву нечистого смаку – від солодкуватого до неприємного, а в надмірних кількостях має аромат прогірклого масла.[3]

Примітки

  1. ↑ Merck Index (вид. 11th). с. 2946.
  2. ↑ О.В. Король Технологія виробництва кисловершкового масла / Науково-теоретичний фаховий журнал “Вісник аграрної науки Причорномор’я” Миколаївського державного аграрного університету. Редкол.: В.С. Шебанін (гол. ред.) та ін. — Миколаїв, 2010. Випуск 3(55), Т.2, Ч.1. — 2010. — 251 с.
  3. ↑ В.В. Мельник В.В., Никулишин І.Є., Шевчук Л.І., Рипка А.М. Дослідження перебігу біохімічних перетворень компонентів у процесі зброджування пивного сусла / Вісник Національного університету "Львівська політехніка", - 2010, № 667. ISSN 0321-0499
CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.