PROFILPELAJAR.COM

Дрімцов Сергій Прокопович
Дрімцов Сергій Прокопович
	Зображення
Основна інформація
Дата народження	15 травня 1867
Місце народження	Харків, Російська імперія
Дата смерті	18 серпня 1937 (70 років)
Місце смерті	Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	13-е міське кладовище
Професії	журналіст
Псевдоніми	Дрімченко
Нагороди
	Твори у Вікіджерелах;

Дрімцо́в Сергíй Прокóпович (рос. Дремцов, в публікаціях також Дрімченко) — 3 (15) травня 1867(18670515), Харків — 18 серпня 1937 там само) композитор, фольклорист, хоровий диригент, педагог, журналіст, художник, громадський діяч, заслужений артист УРСР з 1928 р.

Біографія

Загальну освіту отримав у Харківському реальному училищі, закінчивши 7 класів хімічного відділення. В будинку Дрімцових постійно лунала музика, і Сергій Прокопович навчався їй з дитинства. Брав уроки гри на фортепіано у І. Є. Вільчека та співу у С. Я. Лапинського, навчався грі на скрипці.

У 1887 р., за зв'язки з Харківською народовольською організацією висланий до Сибіру. Через рік він отримав від властей дозвіл вчитися і вступив до агрономічного відділення Красноуфимського технікуму, після закінчення якого оселився у Вятці, де продовжив заняття музикою (навчався сольному співу у К. Шляпникової в приватній школі Лєонової та брав уроки гри на фортепіано у Р. Андрєєва).

У Вятці розгорнулася активна журналістська діяльність С. П. Дрімцова. З 1897 р. до 1903 р. він був секретарем редакції «Вятской газеты». Він написав низку праць з питань агрономії. С. П. Дрімцов підтримував творчі контакти з видатними діячами української культури І.Франком, М.Старицьким, М. Лисенком.

У 1903 р. закінчився строк заслання і С. П. Дрімцов повернувся в Україну. Деякий час жив у маєтку поміщика Лісевича на Сумщині, працював у нього агрономом. Тут познайомився з видатним вченим-ботаніком, професором Харківського університету А. Красновим.

З 1907 р. С. П. Дрімцов постійно жив у Харкові. З 1908 р. до 1917 р. завідував відділом позашкільної освіти Харківського повітового земства, організував хорові та музичні гуртки в робочих клубах. Великим успіхом користувалися концерти хору Народного будинку. С. П. Дрімцов не припиняв журналістської діяльності. В 1909—1913 рр. він працював в редакції журналу «Хлібороб» і був фактичним редактором.

Музична діяльність

Сергій Прокопович багато зробив для розвитку музичної освіти в Україні, працював педагогом і керував рядом навчальних закладів. На 1920-ті рр. припадає пік музично-громадської діяльності С. П. Дрімцова. Він брав участь в організації Харківського відділення музичного товариства імені Миколи Леонтовича (1922), Харківської філармонії (1928), був членом Вищого музичного комітету Голів політосвіти НКО, Всеукраїнського товариства драматургів і композиторів.

З початку 1920-х рр. особливою популярності і широкого розвитку набула хорова музика. Дрімцов був засновником і першим диригентом «Українського державного хору», диригентом хорової капели Губполітосвіти, завідував студією Робітничо-селянського театру.

У 1925 р. С. П. Дрімцов — ректор Харківського музично-драматичного інституту (1925-34 — ректор). Надалі Сергій Прокопович — завідувач Музичних класів при Харківському музично-драматичному інституті, член правління інституту. Він був одним з організаторів Робітничої консерваторії і протягом двох років завідував навчальною частиною (початок 1930-х рр.).

Внесок С. П. Дрімцова у розвиток української музичної культури був високо оцінений урядом УРСР. З нагоди 35-річчя його музичної діяльності, Сергію Прокоповичу присуджено звання «Заслуженого артиста державних театрів» (1928).

У 1934 р. С. П. Дрімцов після самогубства М. O. Скрипника був змушений залишити інститут. Він отримав роботу у Харківській державній науковій бібліотеці ім. В.Короленка, де очолив створений ним музичний відділ.

Помер С. П. Дрімцов 18 серпня 1937 р. Він був похований на Першому міському кладовищі у Харкові, згодом його прах перенесено на 13 міське кладовище в Меморіал.

Дрімцов і бандура

Особливу цікавість проявив С. П. Дрімцов до мистецтва кобзарів. З І. Кучеренком у Сергія Прокоповича були дружні стосунки, сліпий бандурист часто гостював у нього. Разом з І.Кучеренком С.Дрімцов працював над реконструкцією бандури. На Міжнародному конкурсі музичних інструментів у Парижі бандура С. П. Дрімцова отримала премію «Гран Прі» (1912).

Вчився грати на бандурі у В. Ємця. Фінансово утримував кобзарські курси в Лисенківській школі. Видав «Думи і пісні кобзаря I. Кучеренка» записи та ілюстрації.

У 1925 р. Дрімцов став директором та професором Харківського Музично-драматичного інституту, де брав участь у створенні класу бандури. Скомпонував оперу «Іван Морозенко» на кобзарські мотиви і присвятив її I. Кучеренкові.

Композиції

Сценічні жанри:

Опера-дума «Іван Морозенко» («Настуся»), лібрето за П.Кулішем і нар. думами, 1914, 2-га ред. 1925,
опера «Мартин Гак»,
оперета «Сорочинський ярмарок» (1926)
музика до вистав «Сотник», «Тополя» (1934),

Інструментальна та вокальна музика:

«Думка» Gis moll фортепіано, 1914.
«Ноктюрн» Gis moll фортепіано, 1914.
камерно-інструментальне тріо «Кобзарський спів» (1926),
Сюїта і Квартет; для фортепіано
п'єси; хори на слова В.Сосюри, романси і пісні на слова Т. Шевченка, Л. Українки, М. Некрасова;
обробки народних пісень; музика до театральних вистав.

Праці

Елементи народного стилю в творчості М. Лисенка,
Музична теорія — практичний курс для муз. проф. шкіл, Х.-К., 1925

Джерела

Сидоренко Н. Дримцов Сергей Прокофьевич / Н.Сидоренко // Музыкальная энциклопедия. — М., 1974. — Т. 2. — С. 318—319.
Дрімцов Сергій // Енциклопедія Українознавства. — К., 1994. — Т. 2. — С. 595.
Дрімцов Сергій Прокопович // УРЕС. — К., 1986. — Т. 1. — С. 553.
Дрімцов (Дремцов) Сергій Прокопович // Муха А. Композитори України та української діаспори: Довідник / А.Муха. — К., 2004. — С. 97.
Ахтырский Б. Многогранность / Б.Ахтырский // Крас. знамя. — 1982. — 22 июля.
Галкин В. Скорбный мотив: Музыканты трагической судьбы / В.Галкин // Панорама. — 1997. — 19 лип. — С. 14.
Сарана А. Пропагандист народной песни / А.Сарана // Крас. знамя. — 1967. — 17 мая.
Смоляга Н. В. Сергій Прокопович Дрімцов / Н. В. Смоляга // Музична Харківщина: Зб. наук. пр. кол. авт. Харк. інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського. — Х., 1992. — С. 112—113: порт.
Антон Муха. Композитори України та української діаспори. Довідник. — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Київ : «Музична Україна», 2004. — С. 352 с. . — ISBN 966-8259-08-4.
Література, наука, умілість і техника. Музичні твори С. П. Дрімцова // Газета «Рада». К. № 10 від 14(27).01.1914. С.4.