Друцькі

Герб роду
Рід	Друцькі
Титул	Князі
Період	XIV ст.~
Місце походження	Білорусь
Держава	Велике Князівство Литовське Річ Посполита Російська імперія
Гілки роду	Вишневецькі, Воротинські, Кміти, Масальські, Заславські, Монтовти, Сапіги, Семашки, та ін.[1]
Споріднені роди	Гедиміновичі[1]
Резиденції	Друцьк
House of Drucki у Вікісховищі

Друцькі — княжий рід^[1], представники старожитньої «друтської шляхти» (назва від топоніма Друцьк та гідроніма ріки Друть^[1], нащадки радимичів). Нині нащадки князів Друцьких живуть в Україні, Білорусі, Польщі, Росії та в інших країнах^[1].

Старша гілка родоводу належить до Гедиміновичів, від Льва Андрійовича, сина Андрія Ольгердовича (†1399), князя полоцького і псковського^[1].

Молодша гілка родоводу походить від Семена Дмитровича, сина Дмитра Ольгердовича (†1399), князя чернігівського, брянського і трубчевського^[1].

Ведуть родовід від князя Михайла Романовича, внука короля Данила Романовича.

Гілка роду — князі Любецькі^[2].

• Семен Дмитрович (†1422) мав шість синів, від яких походять князі Бабичі, Бабічеви, Друцькі-Прихабські, Друцькі-Соколинські, Соколинські-Коноплі, Друцькі-Озерецькі, Друцькі-Зубревицькі, Друцькі-Горські, Друцькі-Любецькі, Друцькі-Толочинські та інші^[1].
• Іван Путята †1440 р. (син Семена Дмитровича †1422 р.) — член Ради великого князя литовського Свидригайла^[1].
• Дмитро Путятич †1505 р. (син Івана Путяти †1440 р.) — київський воєвода в 1492—1505 рр..
• Дмитро Ольгердович старший — князь Брянський.
• У 1508 році Друцький князь Василь Дмитрович разом з братами Богданом та Андрієм і племінником князем Дмитром Юрійовичем, як замішані в змову князя Михайла Глинського, змушені були втекти з Великого князівства Литовського і Руського до Московії та вступити на службу до великого князя Василя III Івановича^[3].
• Іван Бабич — князь Друцький, син князя Федора Івановича.
• Семен Федорович Друцький (? — після 1514) — князь, державний діяч Великого князівства Литовського і Руського. Засновник роду Друцьких-Соколинських.
• Яків Друцький-Соколинський (†1671 р.) — загинув під час придушення козацького повстання Степана Разіна^[1].
• Митрофан Друцький-Соколинський (*1616 р. — †1690 р.) — Смоленський унійний архієпископ
• Лаврентій Друцький-Соколинський (†1727 р.) — Смоленський унійний архієпископ^[1].
• Францішек Ксаверій Друцький-Любецький (*1778 р. — †1846 р.) — міністр фінансів у Царстві Польському^[1].

• Друцьк
• Друцьке князівство

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Орест Левицький. Ганна Монтовт // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 107. — ISBN 5-319-01070-2.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 39—45. (пол.)
• Druck // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 164. (пол.) — S. 164—165. (пол.)
• Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1939–1946. — T. V. — S. 398—399. reprint (пол.)
• Руммель В. В., Друцкие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Лихач Е., Друцкие // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
• «История родов русского дворянства»: В 2 кн. / авт.-сост. П. Н. Петров. — Москва: изд. «Современник»; «Лексика», 1991 г. — Т. 1. — 431 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-270-01513-7. (рос.)
• Долгоруков П. В., «Российская родословная книга». — СПб.: тип. Карла Вингебера, 1854 г. — Т.1. — С. 128. (рос.)
• Дворянские роды Российской империи. Т. 1: Князья / Авторы-составители П. Гребельский, С. Думин, А. Мирвис, А. Шумков, М. Катин-Ярцев. — СПб. : ИПК «Вести», 1993 г. — 344 с. — 25 260 экз. — ISBN 5-86153-004-1. (рос.)

• Gédyminas, Great Duke of Lithuania [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• DYNASTIA litewska (пол.)