Народився в Трієсті, тоді в Австро-Угорщині, в родині відомого фінансиста єврейського походження. Після смерті батька родина переїхала до Флоренції. 1889 року там він вступив до медичного факультету Флорентійського університету, а 1895 року захистив дисертацію на ступінь доктора медицини на тему впливу високих концентрацій харчової солі на руйнування нирок у кролів. Після закінчення університету він працював 3 роки асистентом у нейропсихіатричній клініці у Сан-Салві під керівництвом Євгеніо Танці[en].
Родина
Працюючи під керівництвом італійського психіатра Євгеніо Танці[en], Леві познайомився з його племінницею Лідією, донькою адвоката та соціаліста Карло Танці. Вони одружилися 1901 року в Турині. У подружжя було 5 дітей, молодшою була Наталія. Леві важко переживав смерть дружини 1957 року.
Нагороди та звання
Королівська премія Національної академії дей-Лінчей (1923)
Galeotti G, Levi G. 1895. Neubildung der nervosen Elemente . Beiträge zur pathologischen Anatomie und zur allgemeinen Pathologie , 17 : 367 – 415 .
Примітки
↑Bentivoglio, M., Vercelli, A., & Filogamo, G. (2006). Giuseppe Levi: Mentor of Three Nobel Laureates. Journal of the History of the Neurosciences, 15(4), 358–368. https://doi.org/10.1080/09647040600888974
↑Pedro, M. K. F. (2024). Giuseppe Levi, Natalia Ginzburg, and Lessico Famigliare (Family Lexicon): a seminal figure in the history of neuron cell biology and histology seen through his daughter’s literary eyes. Arq. Neuro-Psiquiatr., 82(5), s00441786765.
Джерела
Amprino R. (1967). Giuseppe Levi (1872—1965). Acta anatomica, 66(1), 1–44(англ.)