Джон Бетчеман
англ. John Betjeman
Народився	28 серпня 1906(1906-08-28)[1][2][…]  Лондон, Сполучене Королівство
Помер	19 травня 1984(1984-05-19)[4][1][…]  (77 років) Корнуолл, Англія, Велика Британія ·хвороба Паркінсона
Поховання	St Enodoc's Church, Trebetherickd
Країна	Велика Британія[5]   Сполучене Королівство
Діяльність	поет, перекладач, журналіст, літературний критик, сценарист, телеведучий
Alma mater	коледж Магдалени[d] , Dragon Schoold , Highgate Schoold , коледж Марлбороd  і Byron House Schoold
Мова творів	англійська
Конфесія	англіканство
Батько	Ernest Edward Betjemannd[3]
Мати	Mabel Bessie Dawsond[3]
У шлюбі з	Penelope Chetwoded
Діти	Candida Lycett Greend  і Paul Betjemand[3]
Нагороди	King’s / Queen’s Gold Medal for Poetryd медаль Альберта (1973) Russell Loines Award for Poetryd Heinemann Awardd (1948)
Джон Бетчеман у Вікісховищі

Сер Джон Бетчеман^[6] (англ. John Betjeman; 28 серпня 1906 – 19 травня 1984) – британський поет і письменник, один із засновників Вікторіанської Спільноти.

Уроджений Бетчеманн (англ. Betjemann), він прибрав з прізвища подвійне «н» за часів Першої світової війни, щоб не впадало в око її німецьке походження. Навчався у школі Хайгейт, де серед його вчителів був знаменитий поет та драматург Т. С. Еліот. Навчався в Магдален-коледжі^[7] Оксфордського університету. Після закінчення університету недовго працював секретарем, шкільним учителем та журналістом газети Evening Standard. З 1930 по 1935 рр. працював помічником редактора газети «Архітектурний огляд». У 1933 Бетчеман одружився з Пенелопою Четвуд, дочкою фельдмаршала Лорда Четвуда. У пари народилося двоє дітей: син Пол (1937 р.н.) і дочка Кандіда (1942 р.н.), що згодом стала знаменитою письменницею^[8]. У 1939 Бетчемана не взяли на фронт, але військову службу він проходив у частинах Міністерства Інформації Великобританії. У 1941 році був призначений на посаду прес-аташе Великобританії в Дубліні.

До 1948 Бетчеман опублікував більше 10 книг, п'ять з яких були поетичні збірки. Збірка поезій 1958 року розійшлася тиражем 100 тис. екземплярів. Популярність збірки подала ідею британському режисеру Кену Расселлу зняти про Бетчемана фільм^[9].

Бетчеман був великим шанувальником вікторіанської архітектури. Його авторству належить кілька книг на цю тематику, зокрема London's Historic Railway Stations («Історія Лондонських залізничних станцій», 1972^[10]). У 1969 Бетчеман написав передмову до книги «Історія архітектури Лідса»^[11] Дерека Лінструма. 1951 року Бетчеман розійшовся зі своєю дружиною. У тому ж році він зійшовся з леді Елізабет Кавендіш, яка стала його супутницею до смерті. Останні 10 років свого життя Бетчеман страждав від Хвороби Паркінсона. Він помер 19 травня 1984 року у своєму будинку в Корнуоллі.

• 1960 Королівська медаль за досягнення в галузі поезії
• 1960 Командор Ордену Британської імперії
• 1968 Сподвижник літератури, почесне звання, що присвоюється Королівським літературним суспільством
• 1969 Лицар-бакалавр
• 1972 Поет-лауреат
• 1973 Медаль Альберта (Королівське товариство мистецтв)
• 1973 Почесний член Американської академії мистецтва та літератури
• 2011 Почесний професор Оксфордського університету

• Mount Zion (1932)
• Continual Dew (1937)
• Old Lights For New Chancels (1940)
• New Bats In Old Belfries (1945)
• A Few Late Chrysanthemums (1954)
• Poems In The Porch (1954)
• Summoned By Bells (1960)
• High and Low (1966)
• A Nip In The Air (1974)