PROFILPELAJAR.COM

Джинджер Бейкер
Джинджер Бейкер
англ. Ginger Baker
Основна інформація
Повне ім'я	Пітер Едвард Бейкер
Дата народження	19 серпня 1939
Місце народження	Лондон
Дата смерті	6 жовтня 2019 (80 років)
Місце смерті	Кентербері, Кент
Роки активності	1958-2019
Громадянство	Велика Британія
Професія	музикант, вокаліст, композитор, продюсер
Вчителі	Phil Seamend
Інструменти	ударна установка
Жанр	блюз-рок, хард-рок, психоделічний рок, джаз-рок
Членство	Ginger Baker's Air Forced, Cream, Blues Incorporatedd, The Graham Bond Organisationd, Blind Faith[d] і Masters of Realityd
Лейбли	Polydor, Warner Bros, Island, Universal
Official website
	Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бейкер (прізвище).

Джинджер Бейкер (Ginger Baker; 19 серпня 1939, Луїшем — 6 жовтня 2019, Кентербері (Кент)), справжнє ім'я Пітер Едвард Бейкер (Peter Edward Baker) — ударник, вокаліст, композитор, автор текстів, продюсер, більш відомий, як учасник британського рок-гурту Cream.

Біографія

Свою кар'єру музиканта цей визнаний майстер ударних розпочав ще у другій половині п'ятдесятих років, виступаючи з гуртами традиційного джазу, такими як Storyville Jazzmen чи популярними бендами Террі Лайтфута та Екера Білка. У шістдесятих Бейкер став відомим як ударник гурту Алексіса Корнера та Грейма Бонда. 1967 року Бейкер, маючи чималий музичний досвід, утворив разом з Еріком Клептоном та Джеком Брюсом легендарну формацію Cream. Після величезного успіху Cream, а також швидкого розпаду цього гурту, Джинджер об'єднав свої зусилля з Ріком Гречем, Стівом Уїнвудом та Еріком Клептоном для утворення чергового супергурту — Blind Faith, слідами якого піде пізніше формація Бейкера Airforce.

1970 року, зацікавившись африканськими ритмами, музикант вирушає у Нігерію, де вивчає цю музику, а також будує там власну студію, у якій, наприклад, записувався класичний альбом Пола Маккартні — Band On The Run. Саме у цей період з'явилась його Airforce, у якій Бейкеру допомагали африканські музиканти: Ремі Кабака (Remi Kabaka) — ударні та Спіді Акуаї (Speedy Acquaye) — ударні. Через деякий час Бейкер утворив новий гурт — Salt — з місцевих музикантів та записувався разом з нігерійським співаком та піаністом Фела Рейсам Куті (Fela Ransome Kuti).

Витративши в Африці всі гроші, Бейкер повернувся до Британії, де 1973 року разом з братами Полом (Paul) та Адріаном (Adrian) Гурвіцами (Gurvitz) утворив тріо Baker Gurvitz Army. Після випуску трьох лонгплеїв, що презентували стереотипний рок-репертуар, це тріо розпалося, головним чином через внутрішні непорозуміння та відсутність успіху в Америці. Кілька наступних років Бейкер присвятив грі у поло, що було незвичним видом спорту для молодого чоловіка з лондонської робітничої сім'ї. Однак і тут йому вдалось проявити свій талант.

1977 року з'явився його сольний альбом «11 Sides Of Baker», який критики знищили вщент. Після цього до кінця сімдесятих років Бейкер недовго співпрацював з такими гуртами, як Atomic Rooster, Hawkwind, Trimmer & Jenkins, а також утворив власні: Energy та Ginger Baker's Nutters.

1982 року Бейкер на кілька років осів у Медіолані, де відкрив школу гри на ударних.

1986 року він взяв участь у запису хіт-сингла «Rise» групи PIL, однак відтоді йому так і не вдалось справити велике враження ні на слухачів, ні на критиків.

1988 року Бейкер переїхав до Лос-Анджелеса, а через рік приєднався до свого колишнього колеги по Cream, Джека Брюса.

1993 року Бейкер разом з Брюсом та Клептоном виступили у лос-анджелівському «Century Plaza» на імпрезі на честь введення гурту Cream до Зали слави рок-н-ролу. Того ж року Бейкер та Брюс зробили спробу відшукати стару слави і поліпшити матеріальне становище, об'єднавши свої сили з Гері Муром і створивши тріо ВВМ. Однак після запису однієї платівки та чвар під час промоційного турне шляхи музикантів знову розійшлись.