Державний старійшина (ест.riigivanem) — посада керівника уряду Естонії та глави естонської держави, що існувала в 1921-1937 роках.
Історія
Згідно з Конституцією Естонської Республіки, прийнятої 15 червня1920Установчими зборами і введеної в дію Законом «Про введення в дію Конституції Республіки та Закону про вибори до Рійгікогу, референдум та праві народної ініціативи» від 2 липня1920 (опубліковано в урядовому бюлетені «Riigi Teataja»2 серпня1920 № 113/114), членами Уряду Естонської Республіки були державний старійшина та міністри. Державний старійшина був наділений обов'язками представляти Естонську Республіку, управляти та координувати діяльність уряду та керувати його засіданнями; він мав право подавати запити про діяльність міністрів. Уряд Естонської Республіки призначав зі свого складу заступника державного старійшини.
Згідно з конституцією, державний старійшина не міг виконувати роль арбітра в разі конфлікту між парламентом та урядом, оскільки був повністю залежний від депутатів і міг бути в будь-який момент відправлений ними у відставку.
Офіційний переклад посади
13 липня1922 Уряд Естонської Республіки затвердив такий переклад назви посади державного старійшини:
англійською: State Head або President
французькою: Chef d'Etat або President
німецькою: Staatspräsident
російською: Глава Республіки
Державні старійшини Естонської Республіки
Антс Пійп (1884—1941) — 20 грудня 1920 — 25 січня 1921
Костянтин Пятс (1874—1956) — 25 січня 1921 — 21 листопада 1922
Юхан Кукк (1885—1945) — 21 листопада 1922 — 2 серпня 1923
Костянтин Пятс — 21 жовтня 1933 — 3 вересня 1937 (з 24 січня 1934 прем'єр-міністр з повноваженнями державного старійшини, відповідно до Конституції Естонської Республіки 1934)